сл. Дмитра Лазуткіна
ось і все – осінньо і безбожно
бити дзеркала – моя стихія…
падає на воду пил дорожній
холод пробігається по шиї
сонце десь у ранку на порозі
з ароматом свіжої отрути…
я зустріти янгола невзмозі
надто не стикуються маршрути
але біль наскрізний і судомний
але шал – тваринний і гарячий
я залишу кілька повідомлень…
оленятко, я також незрячий
б’юся головою головою
ти мене не чуєш бо…не чуєш
майбуття росте в мені травою
я кохаєш я телефонуєш
будь в мені назавжди будь як-небудь
як твій кіт що ластиться зміїно…
всі шляхи впинаються у небо
й рвуть мене на рівні половини
say Dmitry Lazutkin
that's all - autumn and godless
beat the mirror - my element ...
falls to the water road dust
cold running across the neck
the sun sometime in the morning on the threshold
with the aroma of fresh poison ...
I meet the angel inevitably
too many routes are not docked
but pain is through and convulsive
but the shaft is animal and hot
I will leave a few posts ...
dear, I'm also blind
I'm barking my head
You do not hear me because ... you do not hear
The future grows in me with grass
i love you i call
be in me forever be of some kind
like your cat that snakes snake ...
all the way back to the sky
and they tear me at half the level