Сірі дні лягають снігом
на моє печальне серце.
Ранки ранять вуха сміхом
і вертають жити в карцер.
Більше пташка не співає
і засохли білі квіти,
які мав я дарувати
тобі,
а тепер їх маю кудись діти.
Гей, самотня незнайомко!
Мені чути, як ти плачеш.
Я прийду вночі до тебе.
Ти у сні мене побачиш.
Gray days are snowing
to my sad heart.
In the morning, your ears hurt with laughter
and return to live in a punishment cell.
The bird does not sing anymore
and dried white flowers,
which I had to give
you,
and now I have children for them.
Hey, lonely stranger!
I hear you cry.
I'll come to you at night.
You will see me in a dream.