Зрозумій мене та пробач,
обійми та притисни сильніш,
небо стане в рази синіш,
не на стіки я вже й пропащ...
візерунки на вікнах ларьків,
безліч крапок в кінці рядків,
твій характер мій мозок виїв,
сніжна лють охопила Київ...
світ жорстокий бува часОм,
і життя пливе наче сон,
і тікаєм за обрій ми,
обійми мене.. обійми..
мов потрощені тисячі крейд,
на Майдан налетіли сніги,
як завжди винуватий Фрейд,
і мені то не до снагИ..
я тікаю у кави пітьму,
я не можу без тебе, ти ж бач,
осідаю на дно, а тому,
Зрозумій мене та пробач..
Поймите меня и извините,
Обнимает и нажимайте сильнее,
Небо будет иногда синим,
Я уже не в потоке уже отсутствует ...
шаблоны на окнах киоска,
Много точек в конце рядов,
твой персонаж, мой мозг съел,
Снежная ярость охватила Кив ...
Мир иногда жесток,
и жизнь плавает как мечта,
И мы бежим на горизонт, мы
Обнимает меня .. Обнимает ..
как тысячи мела трубают,
Снеж вылетел в майдан,
Как всегда виновный Фрейд,
И я не нахожусь в силе ..
Я сталкиваюсь с кофе,
Я не могу без тебя, понимаешь,
установить на дно, и поэтому
Поймите меня и прости меня ..