Lyrics Роман Штігер - воскресіння

я хочу тебе досліджувати
класти сніг на шкіру твою
і злизувати його
класти кокаїн на долоні твої
і злизувати його
класти мед на волосся твоє
і злизувати його

готувати тобі сніданки
вдихати глибоко в легені ці свіжі
прянощі твого теплого тіла
купатись під твоїми запахами
потопати у них і випливати на зовні воскресаючи
творити із тебе поезію
творити із тебе життя
бачити твої поверхні наскрізь і проходити крізь них
любитись з тобою довго і пристрасно
розповідати тобі про море тишею
довго губитись і швидко знаходитись
ловити на тобі переповнені погляди повені
шукати прихистку у твоїх згинах і вигинах

то так лише перший час опісля того
як усе розклеїться розіб'ється на дрібні уламки
бо реальність тебе поглинула увібрала
а потім звикаєш до цих примарних мрій
привчаєшся до байдужости втрати і болю
шкіра мов гравій стає твердою прозорою
вона уже не відчуває дотиків тепла і світла
настає цілковита байдужість до реальності
приємна така байдужість
за якою слідує очищення
воскресіння буде завтра
у тобі