Lyrics Роман Штігер - не ми

як завжди зранку кава
я руками тримаю тепло
у вікно хтось жбурнув
трохи смутку на полотна
чиєїсь картини
а чи є взагалі щось подібне
до твого тепла?
і хто зна що потрібно
для щастя
мабуть тебе...
забувайся дурень!
вона не для тебе!
а по небу хтось ходив
ще учора віршами
наївними
не ми
будемо завтра стрічати
не ми
учора було трохи радості...
пригадуєш?
я не хочу цієї тиші!
я не хочу цієї розлуки!
тихіше бо почують що
десь на узбіччі
вічність блукає між снів
ти знаєш вона давно вже
не вірить нікому
ставлю крапку чи кому
відпускаю слова за
вітрами що дмуть по
твоєму волоссю
завтра осінь постелить
нам щастя під ноги
трохи смутку насипле
в кишені глибокі
ти забудеш
і я вже забуду