Lyrics Роллікс - Сумна історія життя
Views
40
0 people consider the lyrics to be true
0 people consider the lyrics of the song incorrect
The lyrics of the song are provided for your reference Роллікс - Сумна історія життя, and also a translation of a song with a video or clip.
Сумна історія життя
Мені важко говорити про те, чого не знаю, складно описати те,
чого не відчуваю.
Легше загубитись і стати непомітним, залишивши тіло, розчинитись
у повітрі.
Минулих часів не повернути, хоча з пам'яті важко іноді стерти
Давно знайому незникаючу смуту, що досі тебе розчавлює вперто.
Дістало все своєю дебелістю, всі зловживають своєю совістю.
Важко відрізнити друга від ворога, як зелене дерево від сірого
стовбура.
Багато що приходить, багато змінюється, але людські чесноти завжди
залишаються в нас,
І напевне прийде той час, коли не буде важко, як зараз.
Доки є сили ми прагнемо, Доки є віра ми живем,
Доки є правда можливі зміни в сумній історії нашого життя.
Надто боляче губити нездійснену мрію, ховати слова, не сказані вчасно,
Від розпачу, гніву я скаженію, оскільки втрачаю надію і гасну.
Виходить, немає віри в себе, життя кидає нас на призволяще,
Але ніколи не зникне потреба усе довкола змінити на краще.
Доводиться впасти і потім підвестись, придбавши подряпин від життя
на згадку,
Позбутись амбіцій і власне заректись поламану мрію будувати спочатку.
Буває смута знебарвлює дні та іноді треба її відчути,
Очам непомітні стають кольори, хоча буде можливість і їх повернути.
Доки є сили ми прагнемо, Доки є віра ми живем,
Доки є правда можливі зміни в сумній історії нашого життя.
Доки є правда життя сповнене сенсу, а кожна хвилина стає варта уваги
Правда буває гостріша за лезо, вона на брехні лишає смуги криваві.
Останнім часом її важко впізнати з-поміж великої кількості істин.
Правду треба благати не спати, плекаючи думку, що вона буде чистою.
І знов жура потрапила у кров, прямує до серця перетворює на мерця,
Тисне, благаю дайте більше кисню бо справу свою доведе до кінця.
Я не хочу, бачу, жура з'їдає неначе, але я не плачу,
Бо ще маю сили не втрачати віри в сумній історії нашого життя.
Доки є сили ми прагнемо, Доки є віра ми живем,
Доки є правда можливі зміни в сумній історії нашого життя.
В сумній історії нашого життя... В сумній історії нашого...
Доки є сили ми прагнемо, Доки є віра ми живем,
Доки є правда можливі зміни в сумній історії нашого життя.
Мені важко говорити про те, чого не знаю, складно описати те,
чого не відчуваю.
Легше загубитись і стати непомітним, залишивши тіло, розчинитись
у повітрі.
Минулих часів не повернути, хоча з пам'яті важко іноді стерти
Давно знайому незникаючу смуту, що досі тебе розчавлює вперто.
Дістало все своєю дебелістю, всі зловживають своєю совістю.
Важко відрізнити друга від ворога, як зелене дерево від сірого
стовбура.
Багато що приходить, багато змінюється, але людські чесноти завжди
залишаються в нас,
І напевне прийде той час, коли не буде важко, як зараз.
Доки є сили ми прагнемо, Доки є віра ми живем,
Доки є правда можливі зміни в сумній історії нашого життя.
Надто боляче губити нездійснену мрію, ховати слова, не сказані вчасно,
Від розпачу, гніву я скаженію, оскільки втрачаю надію і гасну.
Виходить, немає віри в себе, життя кидає нас на призволяще,
Але ніколи не зникне потреба усе довкола змінити на краще.
Доводиться впасти і потім підвестись, придбавши подряпин від життя
на згадку,
Позбутись амбіцій і власне заректись поламану мрію будувати спочатку.
Буває смута знебарвлює дні та іноді треба її відчути,
Очам непомітні стають кольори, хоча буде можливість і їх повернути.
Доки є сили ми прагнемо, Доки є віра ми живем,
Доки є правда можливі зміни в сумній історії нашого життя.
Доки є правда життя сповнене сенсу, а кожна хвилина стає варта уваги
Правда буває гостріша за лезо, вона на брехні лишає смуги криваві.
Останнім часом її важко впізнати з-поміж великої кількості істин.
Правду треба благати не спати, плекаючи думку, що вона буде чистою.
І знов жура потрапила у кров, прямує до серця перетворює на мерця,
Тисне, благаю дайте більше кисню бо справу свою доведе до кінця.
Я не хочу, бачу, жура з'їдає неначе, але я не плачу,
Бо ще маю сили не втрачати віри в сумній історії нашого життя.
Доки є сили ми прагнемо, Доки є віра ми живем,
Доки є правда можливі зміни в сумній історії нашого життя.
В сумній історії нашого життя... В сумній історії нашого...
Доки є сили ми прагнемо, Доки є віра ми живем,
Доки є правда можливі зміни в сумній історії нашого життя.
Печальная история жизни
Мне трудно говорить о том, чего не знаю, сложно описать то,
чего не чувствую.
Легче потеряться и стать незаметным, оставив тело, раствориться
в воздухе.
Прошлых времен не вернуть, хотя из памяти трудно иногда стереть
Давно знакомую неисчезающую смуту, что до сих пор тебя давит упорно.
Достало все своей дебелость, все злоупотребляют своей совестью.
Трудно отличить друга от врага, как зеленое дерево от серого
ствола.
Многое приходит, многое меняется, но человеческие добродетели всегда
остаются у нас,
И наверное придет то время, когда не будет трудно, как сейчас.
Пока есть силы мы стремимся, пока есть вера мы живем,
Пока правда возможные изменения в печальной истории нашей жизни.
Слишком больно терять несостоявшуюся мечту, прятать слову, не сказанные вовремя,
От отчаяния, гнева я бешусь, поскольку теряю надежду и гаснет.
Значит, нет веры в себя, жизнь бросает нас на произвол,
Но никогда не исчезнет потребность все вокруг изменить к лучшему.
Приходится упасть и потом встать, приобретя царапин от жизни
в память,
Избавиться амбиций и собственно заречься поломанную мечту строить сначала.
Бывает смута обесцвечивает дни и иногда надо ее почувствовать,
Глазам незаметны становятся цвета, хотя будет возможность и их вернуть.
Пока есть силы мы стремимся, пока есть вера мы живем,
Пока правда возможные изменения в печальной истории нашей жизни.
Пока правда жизнь полна смысла, а каждая минута становится стоящее
Правда бывает острее лезвия, она на лжи оставляет полосы кровавые.
В последнее время ее трудно узнать среди большого количества истин.
Правду надо умолять бодрствовать, лелея мысль, что она будет чистой.
И вновь печаль попала в кровь направляется к сердцу превращает в мертвеца,
Давит, умоляю дайте больше кислорода потому дело свое доведет до конца.
Я не хочу, вижу, печаль съедает будто, но я не плачу,
Потому что еще в силах не терять веры в печальной истории нашей жизни.
Пока есть силы мы стремимся, пока есть вера мы живем,
Пока правда возможные изменения в печальной истории нашей жизни.
В печальной истории нашей жизни ... В печальной истории нашего ...
Пока есть силы мы стремимся, пока есть вера мы живем,
Пока правда возможные изменения в печальной истории нашей жизни.
Мне трудно говорить о том, чего не знаю, сложно описать то,
чего не чувствую.
Легче потеряться и стать незаметным, оставив тело, раствориться
в воздухе.
Прошлых времен не вернуть, хотя из памяти трудно иногда стереть
Давно знакомую неисчезающую смуту, что до сих пор тебя давит упорно.
Достало все своей дебелость, все злоупотребляют своей совестью.
Трудно отличить друга от врага, как зеленое дерево от серого
ствола.
Многое приходит, многое меняется, но человеческие добродетели всегда
остаются у нас,
И наверное придет то время, когда не будет трудно, как сейчас.
Пока есть силы мы стремимся, пока есть вера мы живем,
Пока правда возможные изменения в печальной истории нашей жизни.
Слишком больно терять несостоявшуюся мечту, прятать слову, не сказанные вовремя,
От отчаяния, гнева я бешусь, поскольку теряю надежду и гаснет.
Значит, нет веры в себя, жизнь бросает нас на произвол,
Но никогда не исчезнет потребность все вокруг изменить к лучшему.
Приходится упасть и потом встать, приобретя царапин от жизни
в память,
Избавиться амбиций и собственно заречься поломанную мечту строить сначала.
Бывает смута обесцвечивает дни и иногда надо ее почувствовать,
Глазам незаметны становятся цвета, хотя будет возможность и их вернуть.
Пока есть силы мы стремимся, пока есть вера мы живем,
Пока правда возможные изменения в печальной истории нашей жизни.
Пока правда жизнь полна смысла, а каждая минута становится стоящее
Правда бывает острее лезвия, она на лжи оставляет полосы кровавые.
В последнее время ее трудно узнать среди большого количества истин.
Правду надо умолять бодрствовать, лелея мысль, что она будет чистой.
И вновь печаль попала в кровь направляется к сердцу превращает в мертвеца,
Давит, умоляю дайте больше кислорода потому дело свое доведет до конца.
Я не хочу, вижу, печаль съедает будто, но я не плачу,
Потому что еще в силах не терять веры в печальной истории нашей жизни.
Пока есть силы мы стремимся, пока есть вера мы живем,
Пока правда возможные изменения в печальной истории нашей жизни.
В печальной истории нашей жизни ... В печальной истории нашего ...
Пока есть силы мы стремимся, пока есть вера мы живем,
Пока правда возможные изменения в печальной истории нашей жизни.