Опівночі айстри в саду розцвіли,
Укрились росою, вінки одягли
І стали рожевого ранку чекать,
І в райдугу фарбів життя убирать.
І марили айстри в розкішнім півсні
Про трави шовкові, про сонячні дні,
І в мріях ввижалась їм казка ясна,
Де квіти не в'януть, де вічна весна.
Так марили айстри в саду восени,
Так марили айстри і ждали весни.
А ранок стрівав їх холодним дощем,
І плакав десь вітер в саду за кущем.
І взгляділи айстри, що вколо - тюрьма.
І взгляділи айстри, що жити дарма,-
Схилились і вмерли... І тут, як на сміх,
Засяяло сонце над трупами їх!
Outdoor night in the rose garden,
Stole dew, winky took
I began to check the erysipelas wound,
I in the rainbow farbiv life to clean.
I marinated aiystri in rozіshnіm pіvsnі
About herbs shovkovі, about sleepy days,
I moved in the world, the Cossack is clear,
De quit’s not to fade, de spring is spring.
So marry aystri in the garden of Ascension,
So they marinated aystri and waited for spring.
And the wound is straight with a cold board,
I cried here winter in the garden for nothing.
I glance at, what about - prison.
I look, if life darma, -
They decided to die ... I’m here, like on smіh,
The sun has sunk over the corpses of ikh!