музика Олександра Кушнарьова
слова Дмитра Луценка
Я тебе, як мрію, зачарую,
Край воріт простою до світання.
І на згадку серцю подарую
Не журбину – первоцвіт кохання.
Як над лугом випливуть тумани
І розбудять солов’ї діброву,
Я прийду до тебе без омани,
Кликатиму знову на розмову.
Кликатиму знову вечорами,
А побачу – просвітлію в щасті.
Хай тріпочуть, збуджені вітрами,
Про любов нам яблуньки квітчасті.
Розділю я порівну з тобою
Радощі, і болі, й сподівання.
Будь моєю долею ясною,
Будь моїм незрадженим коханням.
Розділю я порівну з тобою
Радощі, і болі, й сподівання.
Будь моєю долею ясною,
Будь моїм незрадженим коханням.
музыка Александра Кушнарева
слова Дмитрия Луценко
Я тебя, как мечту, очарую,
У ворот простой до рассвета.
И в память сердцу подарю
НЕ Журбин - первоцвет любви.
Как над лугом выплывут туманы
И разбудят соловьи дубраву,
Я приду к тебе без задержки,
Призывать обратно в разговор.
Призывать снова вечерами,
А увижу - просветлеет в счастье.
Пусть трепещут, возбужденные ветрами,
О любви нам яблоньки цветастые.
Разделю я поровну с тобой
Радости, и боли, и ожидания.
Будь моей судьбой ясной,
Будь моим Незраджена любовью.
Разделю я поровну с тобой
Радости, и боли, и ожидания.
Будь моей судьбой ясной,
Будь моим Незраджена любовью.