Я часом думав що куплю для себе щастя,
Дивився на життя, як на пригоду,
Губив кохання, тут знайти мені його не вдасться.
Бажання виросли,але мені не йти із ними в ногу.
Повикидати із душі сміття,
Не гнатися за грошима.
Є багато варіантів для мого життя.
Багато знаю я людей зіпсованих, речима.
Жовто-сині найки носиш.
А в батьків на пиво досі просиш,
І Забиваєш ти на пари.
Бо в голові одне кохання,тебе парить.
Мене вже дома не застати,
Від цього Тато й мама умикають паніку.
Адже вони не розуміють, що мене не поміняти.
Що син вже виріс, і не гуляє більше в падіку.
Мамо й тато заспокойтесь,
Досить вчити , як потрібно жити,
Мамо й тато заспокойтесь,
Що слухати і, що носити.
Я иногда думал что куплю для себя счастье,
Смотрел на жизнь, как на приключение,
Терял любви, здесь найти мне его не удастся.
Желание выросли, но мне не идти с ними в ногу.
Выбросить из души мусора,
Не гнаться за деньгами.
Есть много вариантов для моей жизни.
Многие знаю людей испорченных, вещами.
Желто-синие Найки носишь.
А у родителей на пиво до сих пор просишь,
И Забиваешь ты на пары.
Потому что в голове одна любовь, тебя парит.
Меня уже дома не застать,
От этого Папа и мама включаю панику.
Ведь они не понимают, что меня не поменять.
Что сын уже вырос, и не гуляет больше в падику.
Мама и папа успокойтесь,
Достаточно учить, как нужно жить,
Мама и папа успокойтесь,
Что слушать и, что носить.