Lyrics Олег Короташ - Майже елегія
Views
42
0 people consider the lyrics to be true
0 people consider the lyrics of the song incorrect
The lyrics of the song are provided for your reference Олег Короташ - Майже елегія, and also a translation of a song with a video or clip.
МАЙЖЕ ЕЛЕГІЯ
Синдром набутої осені. Час,
як безсилий хірург, опускає руки
і йде до вікна. За вікном щораз
розхристані зграйки маленьких круків
влітають до школи. Тремоло рухів
училка розсаджує перший клас.
Замітає доріжки, рипить ворітьми
двірник такий древній, як паркові клени;
в роках, як в опалі. Торохче кістьми
повільне вигнання: свій острів Єлени,
де море тріпоче, немов гобелени
виткані Богом за ворітьми.
Мій голос звикає і слух – на одну
тональність із відчаєм. Чуєш? Не знаю.
Погляд притомлено дражнить струну
високовольтної лінії, а потім злітає
понад собором, де звуку немає
і час не приймає таку глибину.
І вони зіштовхнулись – отам, в висоті,
два погляди – вкинуті, наче комети.
Мій – випав з орбіти. Супроти осі
на кілька хвилин повернувши планету,
серце зависло, наче ранет,
що ти залишала моїй руці.
Повернися до класу чи йди в коридор
де погляд сховаєш. Довільну октаву
для них обери і доки ще хор
дитячим прононсом не вміє картавить, –
хай вторять з тобою те лагідне «love»,
що час перекрутить на «nevermore».
Ця осіння морока, – спастись від застуд,
зігрітися пледом, напитися чаю,
і тихо впадати в маразм, як у блуд,
бо руки, що звикли до «обіймаю», –
стають непокірними тобто блукають
шкірою вікон, вростаючи тут
у шкіру дерев, у знервований сон,
щоб, раптом прокинувшись, поруч шукати
сплячу тебе... не знаходити. Й до н-
естями дивитись у ніч, як солдати
всіх армій вдивлялись у зарубки-дати
закінчення воєн і рідний кордон.
І очі – вмерзають у ранок: пітьма.
Бувало страшніше – Харонові ванти
скрипіли якось наді мною... Та тьма
тоді відступила, відклавши для данте
кола на потім, аби сарабанду
нині зіграти, мабуть, не дарма.
Цю осінь, мов наслано. З вибуху скронь,
прописані подихом, рухотремтінням,
як тіні, що знову прийшли на вогонь,
а потім, нажахані порозумінням,
ховались у стіни, ставали камінням,
ліпниною тіл, межиріччям долонь,
хвилини відцокали опліч… І ти,
вже вийшовши з класу, не обертайся.
Для часу достатньо піску і води,
все інше – ворота у межичасся,
де вірші залишаться, наче причастя
двох тисяч і дев’ять літ самоти.
2008
мелодія - Placebo "Follow The Cops Back Home"
Синдром набутої осені. Час,
як безсилий хірург, опускає руки
і йде до вікна. За вікном щораз
розхристані зграйки маленьких круків
влітають до школи. Тремоло рухів
училка розсаджує перший клас.
Замітає доріжки, рипить ворітьми
двірник такий древній, як паркові клени;
в роках, як в опалі. Торохче кістьми
повільне вигнання: свій острів Єлени,
де море тріпоче, немов гобелени
виткані Богом за ворітьми.
Мій голос звикає і слух – на одну
тональність із відчаєм. Чуєш? Не знаю.
Погляд притомлено дражнить струну
високовольтної лінії, а потім злітає
понад собором, де звуку немає
і час не приймає таку глибину.
І вони зіштовхнулись – отам, в висоті,
два погляди – вкинуті, наче комети.
Мій – випав з орбіти. Супроти осі
на кілька хвилин повернувши планету,
серце зависло, наче ранет,
що ти залишала моїй руці.
Повернися до класу чи йди в коридор
де погляд сховаєш. Довільну октаву
для них обери і доки ще хор
дитячим прононсом не вміє картавить, –
хай вторять з тобою те лагідне «love»,
що час перекрутить на «nevermore».
Ця осіння морока, – спастись від застуд,
зігрітися пледом, напитися чаю,
і тихо впадати в маразм, як у блуд,
бо руки, що звикли до «обіймаю», –
стають непокірними тобто блукають
шкірою вікон, вростаючи тут
у шкіру дерев, у знервований сон,
щоб, раптом прокинувшись, поруч шукати
сплячу тебе... не знаходити. Й до н-
естями дивитись у ніч, як солдати
всіх армій вдивлялись у зарубки-дати
закінчення воєн і рідний кордон.
І очі – вмерзають у ранок: пітьма.
Бувало страшніше – Харонові ванти
скрипіли якось наді мною... Та тьма
тоді відступила, відклавши для данте
кола на потім, аби сарабанду
нині зіграти, мабуть, не дарма.
Цю осінь, мов наслано. З вибуху скронь,
прописані подихом, рухотремтінням,
як тіні, що знову прийшли на вогонь,
а потім, нажахані порозумінням,
ховались у стіни, ставали камінням,
ліпниною тіл, межиріччям долонь,
хвилини відцокали опліч… І ти,
вже вийшовши з класу, не обертайся.
Для часу достатньо піску і води,
все інше – ворота у межичасся,
де вірші залишаться, наче причастя
двох тисяч і дев’ять літ самоти.
2008
мелодія - Placebo "Follow The Cops Back Home"
MAJE ELEGII
Syndrome of nabuto autumn. Hour,
yak beziliy hіrurg, lowering hands
i yde to vikna. Behind the vikom schoraz
Roskhristanі zgrayki little crooks
get to school. Tremolo rukhiv
teacher rozsadzhuє first class.
Zamіtє dorіzhki, rip voritmi
such an ancient dvirnik, like park maples;
in the rocks, like opal. Torohce Kіstmi
povіlne vignannya: svіy ostіv Єleni,
de sea trip, nemov tapestries
Vitkanі God for the gates.
My voice is sound and hearing is one
tonality із відчаєм. What the hell? I do not know.
A glance weary teasing string
visokovoltnoї lіnії, but potіm evil
ponad cathedral, de sound dumb
I don’t take this glybin.
I stink zishtovhnulsya - from there, in
two glances - vkinutі, on the side of the comet.
May - vipav s orbiti. Suproti Osi
on kіlka hvilin turning the planet,
heart hung, it hurts,
shchi ty has ruined my rutsі.
Turn to class chi idi in the corridor
de glance shovash. To the octave
for them oberi i doki shche choir
childish pronounce not at all burst, -
hi echo with you those lagidne “love”,
right now twist to "nevermore".
Tsya osinnya hassle - to be saved from cold,
sip a blanket, drink tea,
I quietly fall into insanity, like a fornication,
more hands, scho rang out to "hug", -
flock up
I’m shkіroyu vіkon, vrostayuchi here
in shkiru trees, in nerves of dreams,
schob, rap raku, shukati train
I’m hating you ... don’t know. Th to n
marvel at the nits, like a soldier
all army were indented at nick-date
Zakinchennya war і rіdny cordon.
I och_ - freeze at the wounds: food.
Buvalo scary - Haronovy Vanti
creaked like I was ... That darkness
Todi vidstupla, vidklavshi for Dante
cola on potim, abi sarabandu
Ninі zigrati, mabut, not a gift.
Qiu Osin, mov sent. Drop the vibuhu,
spelled out, rukhotremtіnnyam,
yak tіnі, who’s come to know me again,
but then, click on the porosum,
Haunted at Stіni, became Kamіnnyam,
lіpninoyu tіl, mezhirіchcham dolon,
hvilini vіzhdokali oplіch ... I ty,
even viishovsha z class, do not wrap yourself around.
For an hour, I’ll get there,
all in - gate at mezhichasya
de vіrshi to get lost, taking communion
two thousand and one’s lite samoti.
2008
melody - Placebo "Follow The Cops Back Home"
Syndrome of nabuto autumn. Hour,
yak beziliy hіrurg, lowering hands
i yde to vikna. Behind the vikom schoraz
Roskhristanі zgrayki little crooks
get to school. Tremolo rukhiv
teacher rozsadzhuє first class.
Zamіtє dorіzhki, rip voritmi
such an ancient dvirnik, like park maples;
in the rocks, like opal. Torohce Kіstmi
povіlne vignannya: svіy ostіv Єleni,
de sea trip, nemov tapestries
Vitkanі God for the gates.
My voice is sound and hearing is one
tonality із відчаєм. What the hell? I do not know.
A glance weary teasing string
visokovoltnoї lіnії, but potіm evil
ponad cathedral, de sound dumb
I don’t take this glybin.
I stink zishtovhnulsya - from there, in
two glances - vkinutі, on the side of the comet.
May - vipav s orbiti. Suproti Osi
on kіlka hvilin turning the planet,
heart hung, it hurts,
shchi ty has ruined my rutsі.
Turn to class chi idi in the corridor
de glance shovash. To the octave
for them oberi i doki shche choir
childish pronounce not at all burst, -
hi echo with you those lagidne “love”,
right now twist to "nevermore".
Tsya osinnya hassle - to be saved from cold,
sip a blanket, drink tea,
I quietly fall into insanity, like a fornication,
more hands, scho rang out to "hug", -
flock up
I’m shkіroyu vіkon, vrostayuchi here
in shkiru trees, in nerves of dreams,
schob, rap raku, shukati train
I’m hating you ... don’t know. Th to n
marvel at the nits, like a soldier
all army were indented at nick-date
Zakinchennya war і rіdny cordon.
I och_ - freeze at the wounds: food.
Buvalo scary - Haronovy Vanti
creaked like I was ... That darkness
Todi vidstupla, vidklavshi for Dante
cola on potim, abi sarabandu
Ninі zigrati, mabut, not a gift.
Qiu Osin, mov sent. Drop the vibuhu,
spelled out, rukhotremtіnnyam,
yak tіnі, who’s come to know me again,
but then, click on the porosum,
Haunted at Stіni, became Kamіnnyam,
lіpninoyu tіl, mezhirіchcham dolon,
hvilini vіzhdokali oplіch ... I ty,
even viishovsha z class, do not wrap yourself around.
For an hour, I’ll get there,
all in - gate at mezhichasya
de vіrshi to get lost, taking communion
two thousand and one’s lite samoti.
2008
melody - Placebo "Follow The Cops Back Home"