Не питай, чого в мене заплакані очі,
Чого часто тікаю я в гай
І блукаю я там до півночі,
Не питай, не питай, не питай.
Не питай, чого в’яну і сохну, як квітка,
Бо так щиро кохаю тебе.
Ти покинув мене, сиротину,
На посміх, поговір для людей.
Не питай, бо нічого тобі не скажу я, –
Бачив ти мої сльози і сум,
А нещирі слова та байдужі
Не розвіють тяжких моїх дум.
Do not feed, why in me, the tears of tears,
What do i often do
І I’m blooming there,
Do not feed, do not feed, do not feed.
Do not feed, why I’m dry and yak,
Bo so shchi kohayu you.
Ty leaving me, orphan,
On posmіh, talk for people.
Do not feed, moreover, I will not say anything more, -
Bashiv ti moi slozi i sum,
And not words that bayduzhi
Do not rozv_yut serious my thoughts.