Ніч яка місячна, зоряна, ясная,
Видно, хоч голки збирай;
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!
Сядем укупочці тут під калиною,
I над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею
Стелеться полем туман.
Небо незміряне всипане зорями,
Що то за божа краса
Перлами ясними ген під тополями -
Грає краплиста роса.
Ти не лякайся, що ніженьки босії
Вмочиш в холодну росу,
Я ж тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках віднесу.
Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло - ні вітру, ні хмар,
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, мов жар.
The night is moonlight, stellar, clear,
You see, though you need to collect;
Come on, sweetheart
Though for a moment in the grove!
We sit down here near the shade
I'm the gentleman, I'm gentleman!
Look, my rybonko, - a silver wave
Fill the field with fog.
The sky is immeasurably sunken by stars
What is the beauty of God
Pearls clear the gene under poplars -
It plays a drop of dew.
You do not have to be afraid that the little bosses are
Dip into cold dew
I, you, faithful, up to the hut
I will carry it in my hands.
Do not be afraid that you are humiliated, lebedonko,
Heat is neither wind nor clouds
I'll hug you to my heart
And it is a stick, like a fever.