Надія Кулик –Тернопільський вальс
(слова В. Карагодіна, оранжування І. Ващишина)
Там, де Серет мріє обійняти
Неба синь в широких берегах,
Загубила Діва діаманти
Білим цвітом в терену гілках.
В тому цвіті став спочити вітер,
Зорям соловейко заспівав,
А із пісні, а із того цвіту
Красень-град на радість нам повстав.
Приспів:
Мій Тернопіль, мій Тернопіль —
Місто юності і мрій,
Чи весна, чи пізня осінь —
Ти святково молодий.
Мов Венеція — прекрасний,
Таємничий — мов Париж,
Ти любові світлу казку
У душі моїй твориш.
Виплітають макраме́ каштани
Із блакиті золотом листків,
І складає вірші про коханих
Муза парку в сяйві ліхтарів.
Скільки дум незвіданих, незнаних
Тут приносять ангели святі,
А мені наспівують фонтани,
Що немає буднів у житті.
Приспів.
Надя Кулик - Тернопил вальс
(Слова В. Карагодина, И. Руководство Vashchyshyn)
Где серь мечтает обнять
Небо синий на широких берегах,
Дева бриллиантов проиграла
Белый цвет в местности ветвей.
В этом цвете начал опираться на ветер,
Звездный Soloveyko Sang,
И из песни, и из этого цвета
Красивый выпуск к радости нас восстал.
Припев:
Мой треропил, мой треропил -
Город молодежь и мечты,
Будь то весна или поздняя осень -
Вы празднично молоды.
Язык Венеции красивый,
Загадочный - как Париж,
Ты любовь к яркой сказке
В моей душе ты делаешь.
Каштан макраме
С голубыми золотыми листьями,
И сочиняет стихи о близких
Парк муза в свете фонарей.
Сколько мыслей об неизвестном, неизвестно
Здесь они приносят ангелов святых,
И фонтаны поют,
Это не будние дни в жизни.
Припев.