Я чув, що десь там, за лаштунками ночі,
В казковій країні тварин неполоханих,
В саду, де співають птахи неспівочі,
Знаходиться дивна кімната закоханих
Якщо в тій кімнаті лишаються двоє,
Самі, наодинці, без друзів і кривдників,
Тоді, там спиняється час, наче воїн,
Що більше не бачить собі супротивників.
- Кімната закоханих…
Там бажані гості завжди у пошані,
Ті гості, що разом, як вітер з вітрилами,
Для них у кімнаті тій чай в порцеляні,
Вино в кришталі, ще й музики із крилами,
Для них там зі стелі червінці і сотні,
Але все не так, для чужих та непроханих,
Тому вони й кажуть, сумні та самотні,
Що то все брехня, про кімнату закоханих
- Я жив у бараках, я був у палаці,
Цнотливих любив і шалених, як свято,
Я пив з охоронцями і з папараці,
Та досі не відаю, де та кімната…
I feel like there, behind the night,
In the downturn of tvarin nepolokhanikh,
In the garden, de spiwat ptah nesvochі,
It’s a marvel
Yakshcho in tiy kіmnat lose two
Sami, on one, without friends, and crooked,
Todi, there is an hour there, nache war,
No more bachit sob contesters.
- Kimnata zakokhanikh ...
There bazhanі guests zavzhdi u poshі,
Ti guest, scoby time, yak vіter z vitrilami,
For them, tea and tea in porcelain,
Wine in the crystals, the music of the Krills,
For them there are three stela chervins and hundreds,
Ale is not so, for strangers she is neprokhanikh,
To that stink seems to be the sum of that self,
Scho then all the nonsense, about kіmnatu zakokhanikh
- I am alive at the barracks, I used to have a palace,
Tznotlivih having loved and idleness, yak is holy,
I drank with okhorontsami і s paparatsі,
I don’t see that, de kimnata ...