Темна нічка гори вкрила,
Полонину всю залила,
А в ній постать сніжнобіла -
Гуцул Ксеню в ній пізнав.
„Гуцулко Ксеню,
Я Тобі на трембіті,
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про любов.
Душа страждає,
Звук трембіти лунає,
А що серце кохає,
Бо гаряче, мов жар."
Пролетіло жарке літо,
Гуцул іншу любить скрито,
А гуцулку синьооку
В ніч останню він прощав.
„Гуцулко Ксеню,
Я Тобі на трембіті,
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про свій жаль.
Душа страждає,
Звук трембіти лунає,
А що серце кохає,
Бо гаряче, мов жар."
Черемоша грали хвилі,
Сумували очі сині,
Тільки вітер на соснині,
Сумні пісню завивав:
Темная ночка горы покрыла,
Горную всю залила,
А в ней фигура снежнобелая -
Гуцул Ксению в ней узнал.
"Гуцулко Ксению,
Я тебе на трембите,
Лишь одной в целом мире
Расскажу о любви.
Душа страдает,
Звук трембиты раздается,
А что сердце любит,
Потому горячее, как жар. "
Пролетело жаркое лето,
Гуцул другую любит скрыто,
А гуцулку синеглазую
В ночь последнюю он прощал.
"Гуцулко Ксению,
Я тебе на трембите,
Лишь одной в целом мире
Расскажу о своем сожалению.
Душа страдает,
Звук трембиты раздается,
А что сердце любит,
Потому горячее, как жар. "
Черемоша играли волны,
Грустили глаза синие,
Только ветер на Соснина,
Печальные песню завывал: