Були дощі, була тужна осіння злива.
І жовтий лист останній одлітав.
А ми в той час були такі щасливі,
І нам здавалось що, і нам здавалось що весна цвіла.
Той дивний сон, та пісня першого кохання,
Сердечних струн високий тон.
І ті слова, слова, слова признання.
Знов спомин нагадав, знов спомин нагадав, мов сон.
Приспів:
Ти не дзвони і не пиши мені, кохана.
Тих днів щасливих нам з тобою не вернуть.
Ти краще пісню, ти кращий вечір той весняний
В житті ніколи, в житті ніколи не забудь.
Роки летять, роки летять, немов лелеки.
На наші скроні вже ляга туман,
Чом стало так, що ми такі далекі?
Чому зазнали ми, чому зазнали ми сердечних ран?
It was raining, there was a sad autumn downpour.
And the last yellow leaf flew away.
And we were so happy at the time,
And it seemed to us that, and it seemed to us that spring was blooming.
That strange dream, and the song of first love,
Heart strings high tone.
And those words, words, words of recognition.
The memory reminded me again, the memory reminded me again, like a dream.
Chorus:
You do not call or write to me, darling.
Those happy days will not be returned to you and me.
You're the best song, you're the best evening that spring
Never forget in life, never forget in life.
Years fly, years fly like storks.
A fog has already fallen on our temples,
Why are we so far away?
Why did we suffer, why did we suffer heart attacks?