Хай закриють свої очі ті,
Що бачити не хочуть,
Проти сонця направляючи вогонь...
Там, де плачуть неохоче,
Там, де камінь воду точить,
Людям сонце, наче горло між долонь.
Сонце - не біда, колись загине,
Зовсім не біда, ніхто не винен.
Сльози - не вода, сльозами миє,
Мати молода малого сина.
Будуть ще живі по світу грати,
Встигнуть ще малі старими стати,
Осені вогонь запалить квіти,
Щоби до весни було, чим жити.
Хто сміється, а хто плаче,
Хто по спинах наших скаче..
Слина падає з розірваних ротів..
Світу білого не стало,
Всі гребуть і їм все мало,
Більше схожі на недоєних корів.
Hi zkriyut svo och ti,
Scho bachiti do not want
Against the sun, directing the fire ...
There is no desire for crying
There, de kamіn water sharpen,
People sun, nache throat mіzh dolon.
The sun - not bіda, pricked zagin,
Zovs_m not bіda nіhto not guilty.
Sloi - not water, with slogans mi,
Mother is young small sina.
Be still alive according to my gratu
Throw up the little old,
Fall into a fire of fire,
Sochi until spring bulo, chim zhiti.
Hto smієtsya and hto cry,
That is on our backs jumping ..
Slina pada є rozirvanikh rotiv ..
Thanksgiving is gone,
All row and all are few,
More similar to the recent Korivs.