Гора Сіон – гора святая,
Престол там Господа стоїть.
Туди всім серцем моїм лину, |
Де Сонце вічнеє горить. | (2)
Де бур нема; то край спокою,
Де радості лунає спів,
Де все в красі, у сяйві щастя, |
Де вже нема похмурих днів. | (2)
У славі там Господь сіяє
Поміж відкуплених Своїх;
Він сльози їх утер навіки |
І втішив вічним щастям їх. | (2)
Хваління ллється з уст спасенних,
Там співи радості звучать, -
Земна ніяка людська мова |
Не може слів тих передать. | (2)
О, скоро, скоро я там буду
З Христом на тій горі святій:
Він спас мене Своєю кров'ю, |
Мій Відкупитель – Пастир мій.
Гора Сион - гора святая,
Престол там Господа стоит.
Туда всем сердцем моим несусь, |
Где Солнце вичнее горит. | (2)
Где бурь нету; есть земля покоя,
Где радости раздается пение,
Где все в красоте, в свете счастье, |
Где уже нет пасмурных дней. | (2)
В славе там Господь сеет
Между искупленных Своих;
Он слезы их утер навеки |
И утешил вечным счастьем их. | (2)
Хвалы льется из уст спасенных,
Там пение радости звучат, -
Земная никакая человеческая речь |
Не может словам тех передать. | (2)
О, скоро, скоро я там буду
С Христом на той горе святой:
Он спас меня Своей кровью, |
Искупитель мой - пастырь мой.