Минають дні, минають ночі,
Минає літо, шелестить
Пожовкле листя, гаснуть очі,
Заснули думи, серце спить,
І все заснуло, і не знаю,
Чи я живу, чи доживаю,
Чи так по світу волочусь,
Бо вже не плачу й не сміюсь...
Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині –
Однаковісінько мені.
В неволі виріс меж чужими,
І, не оплаканий своїми,
В неволі, плачучи, умру,
І все з собою заберу,
Малого сліду не покину
На нашій славній Україні,
На нашій – не своїй землі.
І не пом'яне батько з сином,
Не скаже синові: “Молись,
Молися, сину: за Вкраїну
Його замучили колись”.
Мені однаково, чи буде
Той син молитися, чи ні…
Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять…
Ох, не однаково мені.
То так і я тепер пишу,
Папір тілько, чорнило трачу...
А перш! Єй-богу, не брешу!
Згадаю що чи що набачу,
То так утну, що аж заплачу.
І ніби сам перелечу
Хоч на годину на Вкраїну,
На неї гляну, подивлюсь
Минають дні, минають ночі,
Минає літо, шелестить
Пожовкле листя, гаснуть очі,
Заснули думи, серце спить,
І все заснуло, і не знаю,
Чи я живу, чи доживаю,
Чи так по світу волочусь,
Бо вже не плачу й не сміюсь...
Думи мої, думи мої,
Ви мої єдині,
Не кидайте хоч ви мене
При лихій годині.
Прилітайте, сизокрилі
Мої голуб'ята,
Із-за Дніпра широкого
У степ погуляти
З киргизами убогими.
Вони вже убогі,
Уже голі... Та на волі
Ще моляться богу.
Прилітайте ж, мої любі,
Тихими речами
Привітаю вас, як діток,
І заплачу з вами.
Минають дні, минають ночі,
Минає літо, шелестить
Пожовкле листя, гаснуть очі,
Заснули думи, серце спить,
І все заснуло, і не знаю,
Чи я живу, чи доживаю,
Чи так по світу волочусь,
Бо вже не плачу й не сміюсь...
Days pass, nights go by,
Summer is going to rustle
Poovovka leaves, eyes disappear
The dums fell asleep, the heart is asleep,
And everything fell asleep and I do not know
Do i live or live
Do I drag around the world
Because I'm not crying and laughing at all ...
I'm the same, will I
I live in Ukraine or not.
Does anyone remember or forget
Me in the snow in a foreign country -
Same to me.
In captivity grew up between strangers,
And, do not mourn his
In captivity, weeping, I die
And I'll take everything with you
Do not leave a small trace
In our glorious Ukraine,
On ours - not their own land.
And the father and son do not remember
Will not say to his son: "Pray,
Pray, my son: for Ukraine
He was tortured once. "
I'm the same, will it be
That son to pray, or not ...
But not the same to me
As Ukraine is a wicked man
Cuddle, cunning, and in the fire
She would be stolen, excited ...
Oh, not the same to me.
So I am writing now
Paper just, I waste ink ...
And first! Hey God, I'm not lying!
I remember what I like
So I'll wait that I'll pay.
And as if I counted
Though for an hour in Ukraine,
I look at her, I'll look
Days pass, nights go by,
Summer is going to rustle
Poovovka leaves, eyes disappear
The dums fell asleep, the heart is asleep,
And everything fell asleep and I do not know
Do i live or live
Do I drag around the world
Because I'm not crying and laughing at all ...
My thoughts, my thoughts
You are my only
Do not throw at least you me
At a bad hour.
Get on, siloswills
My pigeon
Because of the Dnieper is wide
Take a walk in the steppe
With the Kyrgyz the poor.
They are already poor
Already naked ... But at will
Still praying to God.
Flight, my beloved
Quiet things
I congratulate you as kids
And I'll pay you
Days pass, nights go by,
Summer is going to rustle
Poovovka leaves, eyes disappear
The dums fell asleep, the heart is asleep,
And everything fell asleep and I do not know
Do i live or live
Do I drag around the world
Because I'm not crying and laughing at all ...