Бували дні, п'яніла ти з любови
І незабудки слала у листах.
При зустрічах гляділа так чудово,
Невинний усміх маяв на устах...
Приспів:
І що ж ти, люба, тому всьому винна?
Твої чуття мінливі, не стійкі,
Твоя любов, як байочка невинна,
Хоч і уста принадливі такі.
І що ж тобі сказати, як розлюбиш?
Крізь плач промовиш: "Другого люблю"...
Невже чекать аж знову світом знудиш
І нагадаєш про любов давню.
Бували дні нам, заздрили, кохання.
Ми так цвіли, мов квіти у полях.
Пропало все, заліг туман розстання
І другий хтось повів на інший шлях.
Приспів.
There have been days, you have been drunk with love
And forget-me-nots were sent in letters.
She looked so great at the meetings,
An innocent smile had on her lips ...
Refrain:
And why are you, my dear, guilty of everything?
Your senses are changeable, not persistent,
Your love is like an innocent fable,
Although the mouth belongs to such.
And what do you say when you fall in love?
Through crying you say, "I love the other" ...
Are you really waiting for the world to get bored again
And you will remind of old love.
There have been days for us, envy, love.
We bloomed like flowers in the fields.
Everything disappeared, a fog of separation parted
And the second one took another path.
Refrain.