Lyrics Андрій Косян - Рокова Жінка
Views
92
0 people consider the lyrics to be true
0 people consider the lyrics of the song incorrect
The lyrics of the song are provided for your reference Андрій Косян - Рокова Жінка, and also a translation of a song with a video or clip.
«Рокова жінка»
Ми познайомились з тобою, коли я був у Львові.
Взагалі в моєму житті тоді були чілаутні дні.
Ти мимо пройшла. В тебе була оксамитова сукня,
А я все дивився на тебе з кав’ярні з вікна.
Швидко з місця мене підірвало і я забув про свою каву.
Наздогнав, піймав за руку, запросив у «Цукерню»,
Там з тобою говорили десь зо дві години,
Розповідав щось про свою сестру, ти - про маленьку родину.
Вже не пам’ятаю, як, але це вже була саме твоя квартира.
Ліжко. Пристрасть кипіла. Повністю твій, а ти моя.
Ранок. Тебе немає. На поличці біля ліжка лежали квитки до київського вокзалу.
Залишив візитівку. Поїхав о шостій. Поїзд 246 московський.
Люксове купе. В ньому мужик і пакет.
З нього він дістав коньяк (той був, як мед).
Мене ніхто не зустрів, як завжди.
Прийшов на стоянку, дістав від Бехи ключі.
Поки їхав, стрілку поклав. Все ж таки екстремал. І не тільки в їзді.
Почались трудові будні, робота…
Від тебе ні слова. Телефон все мовчить.
Пройшов тиждень. Нарешті телефон задзвонив у руці.
Підняв трубку. Там слова, що ти завагітніла…
«Давай гроші на аборт».
Мені ці слова прозвучали, наче собаці апорт.
Тут мрієш про весілля.
Вже пити не хочеш. А вона аборт тобі на застілля.
Швидко на машині у Львів.
Ледь не розбився. В голові лиш дитина.
Приїхав. А ти вже вбила Боже створіння.
І тим же вбила мене…
Якби я знав, що ти тоді солодка і приємна, як кориця, на смак;
зачарована, як жаданівська паприка, будеш така рокова…
Жінка – заручниця пристрасті та інтиму…
Все. Мене немає.
Я почав жити з нуля: нова робота, нова країна.
А тобі залишився привид: те ненароджене вбите дитя.
Згадка про мене - поранена душа та самотність на все життя.
Яка суть і мораль?
Вбиваєш дитя, а потім весь шлях несеш клеймо вбивці.
самотня й не потрібна, в першу чергу для самої себе…
Автор: Андрій Косян
08-09.05.2013р.
Ми познайомились з тобою, коли я був у Львові.
Взагалі в моєму житті тоді були чілаутні дні.
Ти мимо пройшла. В тебе була оксамитова сукня,
А я все дивився на тебе з кав’ярні з вікна.
Швидко з місця мене підірвало і я забув про свою каву.
Наздогнав, піймав за руку, запросив у «Цукерню»,
Там з тобою говорили десь зо дві години,
Розповідав щось про свою сестру, ти - про маленьку родину.
Вже не пам’ятаю, як, але це вже була саме твоя квартира.
Ліжко. Пристрасть кипіла. Повністю твій, а ти моя.
Ранок. Тебе немає. На поличці біля ліжка лежали квитки до київського вокзалу.
Залишив візитівку. Поїхав о шостій. Поїзд 246 московський.
Люксове купе. В ньому мужик і пакет.
З нього він дістав коньяк (той був, як мед).
Мене ніхто не зустрів, як завжди.
Прийшов на стоянку, дістав від Бехи ключі.
Поки їхав, стрілку поклав. Все ж таки екстремал. І не тільки в їзді.
Почались трудові будні, робота…
Від тебе ні слова. Телефон все мовчить.
Пройшов тиждень. Нарешті телефон задзвонив у руці.
Підняв трубку. Там слова, що ти завагітніла…
«Давай гроші на аборт».
Мені ці слова прозвучали, наче собаці апорт.
Тут мрієш про весілля.
Вже пити не хочеш. А вона аборт тобі на застілля.
Швидко на машині у Львів.
Ледь не розбився. В голові лиш дитина.
Приїхав. А ти вже вбила Боже створіння.
І тим же вбила мене…
Якби я знав, що ти тоді солодка і приємна, як кориця, на смак;
зачарована, як жаданівська паприка, будеш така рокова…
Жінка – заручниця пристрасті та інтиму…
Все. Мене немає.
Я почав жити з нуля: нова робота, нова країна.
А тобі залишився привид: те ненароджене вбите дитя.
Згадка про мене - поранена душа та самотність на все життя.
Яка суть і мораль?
Вбиваєш дитя, а потім весь шлях несеш клеймо вбивці.
самотня й не потрібна, в першу чергу для самої себе…
Автор: Андрій Косян
08-09.05.2013р.
"Rock woman"
We met you when I was in Lviv.
Generally in my life then there were chylate days.
You passed by. You had a velvet dress,
And I was looking at you from the coffee shop from the window.
It quickly blew me from the place and I forgot about my coffee.
Drove, caught a hand, invited to "Tsukernuyu"
There they talked about you about two o'clock
Say something about your sister, you are a little family.
I do not remember how, but it was just your apartment.
Bed. The passion was boiling. Fully yours, and you are mine.
Morning. You do not have On the shelf there was a ticket to Kiev station near the bed.
Leaving a business card. Went about the sixth. Train 246 Moscow.
The luxury coupe. There is a man and a pack in it.
From him he got the cognac (he was like honey).
No one met me as usual.
He came to the parking lot, got the keys from Bechi.
While riding, put the arrow. Still extreme. And not only in a ride.
Work weekdays began, work ...
There is no word from you. The phone is still silent.
It's been a week. Finally the phone rang in the hand.
Picked up the handset. There's a word that you got pregnant ...
"Give money to abortion."
These words were sounding to me, like dogs, to the port.
You are dreaming of a wedding here.
Already do not want to drink. And she's an abortion for you at the feast.
Quickly by car in Lviv.
Hardly crashed. In the head only a child.
Arrived And you have already killed God's creature.
And the same killed me ...
If I knew that you were sweet and pleasant then, like cinnamon, to taste;
Enchanted, like a yagadan paprika, you will be such a fate ...
Woman is a hostage of passion and intimacy ...
All. I do not.
I started to live from scratch: a new job, a new country.
And you have a ghost: that unborn baby killed.
Mention of me - the soul is wounded and loneliness for life.
What is the essence and morality?
Kill a child, and then the whole path is not branded killer.
lonely and not needed, first of all for himself ...
Posted by Andriy Kosyan
09/08/2013
We met you when I was in Lviv.
Generally in my life then there were chylate days.
You passed by. You had a velvet dress,
And I was looking at you from the coffee shop from the window.
It quickly blew me from the place and I forgot about my coffee.
Drove, caught a hand, invited to "Tsukernuyu"
There they talked about you about two o'clock
Say something about your sister, you are a little family.
I do not remember how, but it was just your apartment.
Bed. The passion was boiling. Fully yours, and you are mine.
Morning. You do not have On the shelf there was a ticket to Kiev station near the bed.
Leaving a business card. Went about the sixth. Train 246 Moscow.
The luxury coupe. There is a man and a pack in it.
From him he got the cognac (he was like honey).
No one met me as usual.
He came to the parking lot, got the keys from Bechi.
While riding, put the arrow. Still extreme. And not only in a ride.
Work weekdays began, work ...
There is no word from you. The phone is still silent.
It's been a week. Finally the phone rang in the hand.
Picked up the handset. There's a word that you got pregnant ...
"Give money to abortion."
These words were sounding to me, like dogs, to the port.
You are dreaming of a wedding here.
Already do not want to drink. And she's an abortion for you at the feast.
Quickly by car in Lviv.
Hardly crashed. In the head only a child.
Arrived And you have already killed God's creature.
And the same killed me ...
If I knew that you were sweet and pleasant then, like cinnamon, to taste;
Enchanted, like a yagadan paprika, you will be such a fate ...
Woman is a hostage of passion and intimacy ...
All. I do not.
I started to live from scratch: a new job, a new country.
And you have a ghost: that unborn baby killed.
Mention of me - the soul is wounded and loneliness for life.
What is the essence and morality?
Kill a child, and then the whole path is not branded killer.
lonely and not needed, first of all for himself ...
Posted by Andriy Kosyan
09/08/2013