У підземнім переході
Вечорами при народі
Грає сивий і самотній музикант.
Плачуть струни на гітарі,
Трохи грошей у футлярі,
Ось і вся подяка за його талант.
Був і він в зеніті слави,
І йому кричали "Браво!"
І на сцену квіти кидали жінки.
А гітара ревнувала
І його не відпускала,
Притулившись до гарячої щоки...
Грай Музику свою,
Сивий Музикант!
Ти в рідному краю,
Наче емігрант.
Грай Про свою печаль,
Про свої жалі,
Грай - людям додавай
Щастя на землі!
Все змішалось в ріднім домі,
Як у грішному Содомі,
І не знати, це початок, чи кінець?
Призабуті давні п'єси,
Серенади й полонези -
Іншу музику диктує гаманець.
Вже втомились пальці білі.
Де ви, давні друзі милі,
Хто в могилі, а хто просто за бугром,
Та Маестро вірить свято,
Якщо він покине грати,
То усе це не закінчиться добром.
In an underground passage
In the evenings with the people
Playing gray and lonely musician.
Crying strings on a guitar
A little money in a case
That's all gratitude for his talent.
He was also in the zenith of glory
And he was shouting & quot; Bravo! & Quot;
And the flowers were thrown on the scene by women.
And the guy was jealous
And he did not let go
Clinging to the hot cheek ...
Play your music, play
Gray Musician!
You are in your native land
Like an emigrant
Play About your sadness
About their pity
Play - Add people
Happiness on the ground!
Everything was mixed up in my home
Like in sinful Sodom
And do not know, is it the beginning or the end?
Forgot old plays
Serenades and Polonaises -
Another music dictates the wallet.
Already tired of her fingers white.
Where are you old friends cute
Who is in the grave, and who is just behind the hill
But Maestro believes in the feast
If he fails to play
All this will not end with good.