І.
Несвідомість моя. Безтяма.
Срібні ночі, та золоті зірки,
Але сниться глибока яма,
В яку падаєш і не бачиш руки.
Туди кличуть. Тебе там чекають.
Кажуть, тепло. хоча й зима.
Вони очі твої торкають,
Закривають. Попереду - тьма.
ІІ.
Несміливо ступаєш у жар.
І вогонь підходить до пальців,
І так швидко німіє рука,
І сіпАється, мов у танці.
Голос точить вушні барабани,
А ти і не маєш тікать,
Твоє горло чарує сопрано,
Та не можеш нічого сказать.
ІІІ.
Далі йдеш, не боїшся нічого,
Очі топляться в синім тумані.
Страшно лиш від мовчання пустого,
Що веде в похотливу оману.
Липкі стіни, гаряче повітря,
Дим кругом, наче хтось горить,
Дика птиця висить на вістрі
І тихенько ниє,пищить.
ІV.
Мряка повна, нема ні просвІтку,
Страшні тіні блукають навколо,
Он когось посадили в клітку,
А он там хтось ступає кволо.
Навіть зараз тобі не страшно,
Ти так впевнено йдеш до цілі,
І вогонь в очах не гасне,
Хоч довкола лихі заметілі.
V.
Але далі... ти бачиш світло!
Тихо промінь крізь шибку рветься,
Щось маленьке там поруч сіло,
І вже скоро до тебе крадеться.
VI.
Те створіння з собою кличе,
А ти йдеш, бо нічого не страшно.
Живе сонце до тебе все ближче
Підпливає в "ночвах" поважно.
Хоч би хтось та щось пояснив,
Ти бідкАєшся, бо нічого не знаєш.
Твоє тіло твій дух полишив...
Спокій свій тепер ти шукаєш.
VII.
І в кінці своєї дороги
Ти зрозумієш нарешті:
Треба пройти всі тривоги,
Щоб потрапити в Рай нарешті.
Літо 2015 року.
А ТАКЖЕ.
Мое бессознательное. Сотрудники.
Серебряные ночи и золотые звезды,
Но мечтай о глубокой яме,
В котором вы падаете и не видите свои руки.
Они звонят туда. Ты ждешь там.
Они говорят тепло. Хотя зима.
Они твои глаза на трону
Закрыто. Впереди - тьма.
II
Вы крадите в жару.
И огонь подходит к твоим пальцам,
И так быстро рука - рука,
И это падает как в танцах.
Голос заточит барабаны ушей,
И у тебя нет сбежания,
Ваше горло очаровало сопрано,
Но вы ничего не можете сказать.
Iii.
Далее вы идете, не бойтесь ничего,
Глаза нагреваются синим туманом.
Страшно только из -за тишины пустого,
Это приводит к веселому.
Липкие стены, горячий воздух,
Курить, как кто -то горит,
Дикая птица висит на краю
И это тихо, скрипит.
Iv
Грязь полна, нет освещения,
Ужасные тени блуждают,
Его посадили в клетку,
И он там кто -то там.
Даже сейчас ты не страшный,
Вы так уверены, что ходите к цели,
И огонь в глазах не выходит,
Хотя вокруг зла.
Ведущий
Но дальше ... вы видите свет!
Тихий луч через окно разорван,
Что -то немного там рядом, чтобы сеть,
И скоро это украдет вас.
VI
Это существо зовет с тобой,
И вы идете, потому что ничего не напугано.
Жить солнце к тебе ближе
Он всерьез плывет по «ночам».
По крайней мере, кто -то и что -то объяснил
Вы бьете, потому что ничего не знаете.
Ваше тело оставило ваш дух ...
Вы ищете свой мир сейчас.
VII.
И в конце их дороги
Вы наконец поймете:
Должен пройти через все беспокойство,
Наконец, чтобы попасть в рай.
Лето 2015.