anima.
вічножіноче начало розквітла кривавим нічна орхідея
земля розкриває уста і розчиняє два зморених тіла у роті
як часто нас зцілює те
що мало б розрізати блискавкою і обернути на попіл..
легкість чужої тіні у декольте вдовиного завтра
чиркає дзьобом надчуттєвою скляністю віри
навіть коли не лишається жодного raison d'etre
навіть коли не лишається жодного шансу
а кількість життів вичерпана
у банку сансари
кожен демон, який себе поважає,
перетворюється на кішку
і ступає надтонкою ниткою, натягнутою понад прірвою..
дихотомія серця і розуму холодна війна між так є і так має бути
стукають попід ребрами титановим молоточком
найважливіші слова для кожної жінки
є не я кохаю тебе
а – я хочу
від тебе дитину.
anima.
evergreen bloom bloody nighttime orchid
the earth opens its mouth and dissolves two fat bodies in its mouth
how often we are healed
that would have to be cut with lightning and turned to ashes.
the lightness of another's shadow in the widow's neckline tomorrow
beaks the beak with a supersensitive glass of faith
even when no raison d'etre remains
even when there is no chance
and the number of lives is exhausted
at the samsara bank
every demon that respects itself,
turns into a cat
and steps on the superfine thread stretched over the abyss.
the dichotomy of heart and mind is a cold war between so-and-so must be
knocking under the ribs with a titanium hammer
the most important words for every woman
is not i love you
a - i want
from you baby.