Журавлі летять у вирій,
Ген, за тридев'ять земель.
А один в селі лишився
Синьоокий журавель.
Журавлі летять у вирій,
В день холодний та ясний.
А один в селі лишився -
Став колодязним.
Приспів:
Мій журавель – у нього очі сині,
Хоч кличе в мандри осінь золота.
Та знає він, що лиш на Батьківщині
Солодкою стає проста вода.
Солодкою стає проста вода.
На зорі життя в дитинстві
Кожен день приходив я
До колодязного птаха
До старого журавля.
І в побачивши в блакитній
Глибині його сонця,
Зрозумів я звідки небо
Починається!
Приспів.
Не кажіть ніколи, люди,
Що у нього крил нема,
Бо ті крила - то дороги,
На яких він світ трима.
На тих крилах, на широких,
Всю красу осель,
В простір Всесвіту безмежний
Гордо він несе.
Zhuravlі fly from virіy,
Gene, far away.
And one in the village lost
Blue-eyed Crane
Zhuravlі fly from virіy,
On a cold and clear day.
And one in a village losing -
Becoming well.
Prispiv:
Miy zhuravel - at the new ochі sinі,
Want cry in mandri osіn gold.
That signє vіn, scho leash on Batkivshchіn
Solodka become simple water.
Solodka become simple water.
On zor_ zhittya in children
Skin day i comein
Before the ptaha
To the old crane.
І v pobachivshi in blakitnіy
Glibinі yogogo satsya,
Zrozumiv zvidki sky
Get started!
Pripiv
Do not seem nikoli people
Scho nyogo krill mute,
Bo krill - the road
On yakie vіn svіt Trim.
On quiet krills, on wide,
All beauty ass,
In the last Vsesvіtu without
Proudly vin nes.