Я знаю час настав, і йти мені пора.
Іти в ліси Карпат з боївкою УПА.
Прощай моя дівчино, себе бережи.
Не плач моя кохана, вернусь я живим.
Востаннє я кажу тобі прощай,
Слова мої запам’ятай.
У вічі подивлюсь востаннє я тобі
Я не забуду їх блакить…
Вже третій день наш відділ під важким вогнем.
Лиш грім гармат, не замовкає кулемет.
Немає більше сил, боївка знищена уся -
У цьому вирі куль живим залишився лиш я!
Востаннє я казав тобі прощай,
Слова мої не забувай.
У вічі подививсь востаннє я тобі -
Я пам’ятаю їх блакить…
З боївкою УПА не відступав назад,
Залишився один не здався ворогам
Під пахвою граната в руках чека
І на вустах моїх залишились слова:
Я ж не один такий – кінець вам, москальня!
Волинь, Карпати й Львів – усі ідуть в УПА.
Нам не страшні тортури, не страшна нам смерть.
За волю України йдемо вперед!
Я бачу час настав і йти мені пора.
Іти в ліси Карпат з боївкою УПА…
Я знаю время пришло, и идти мне пора.
Перейти в леса Карпат с боевкой УПА.
Прощай моя девушка, себя береги.
Не плачь моя любимая, вернусь я жив.
Последний раз я говорю тебе прощай,
Слова мои запомни.
В глаза посмотрю раз я тебе
Я не забуду их лазурь ...
Уже третий день наш отдел под тяжелым огнем.
Лишь гром пушек, не умолкает пулемет.
Нет больше сил, боевка уничтожена вся -
В этом водовороте шаров живым остался только я!
Последний раз я говорил тебе прощай,
Слова мои не забывай.
В глаза посмотрел последний раз я тебе -
Я помню их лазурь ...
С боевкой УПА не отступал назад,
Остался один не сдался врагам
Под мышкой граната в руках чека
И на устах моих остались слова:
Я не один такой - конец вам, москальня!
Волынь, Карпаты и Львов - все идут в УПА.
Нам не страшны пытки, не страшна нам смерть.
За свободу Украины идем вперед!
Я вижу время пришло и идти мне пора.
Перейти в леса Карпат с боевкой УПА ...