До Бога підношу вечірню молитву,
Як сонце закотиться тихо за гори.
Як зіроньку в небі лиш трішечки видно,
Я змученим серцем здіймаюся вгору.
Душа, як бандура журливо співає.
Торкається вітер її полиновий.
І бачить мій Батько, і чує, і знає
Ту лагідну пісню мою вечорову.
Бринять зачаровано струни молитви,
І вдячна сльоза випромінює радість.
Я серце своє залишаю відкритим,
Хай Небо наповнить його благодаттю.
Вечірня молитва, вечірня подяка
Хай лине до Бога від щирого серця.
Розійдуться хмари, розсіється мряка.
І Бог на благання моє озоветься
К Богу возношу вечернюю молитву ,
Как зайдет солнце тихо гор .
Как звездочку в небе лишь немного видно ,
Я измученным сердцем здиймаюся вверх.
Душа , как бандура печально поет.
Касается ветер ее полынный .
И видит мой Отец , и слышит , и знает
Ту мягкую песню мою вечернюю .
Звучат зачарованно струны молитвы ,
И благодарна слеза излучает радость .
Я сердце свое оставляю открытым ,
Пусть Небо наполнит его благодатью.
Вечерняя молитва , вечерняя благодарность
Пусть несется к Богу от всего сердца.
Разойдутся облака , рассеется туман .
И сотворил Бог вопль мой отзовется