Із полону, з-під Ізмаїлу
Вели козаченьки
В ясні зорі, на Вкраїну
Братців дорогеньких.
Отаман каже жартома:
"Чом не раді йти, у Батькiвщину?
Може далі йти сил нема,
То повертай до Ізмаїлу!"
А сто братців засміялись,
Інші сто сказали:
"Ми жіночок-татарочок
Й діточок лишали.
Там жіночок-татарочок
Й діточок лишали.
Одпустіть, жалкувать не будем,
За дніпровськії плавні,
Навік бачить вже забудем
Землі православні".
В отамана очі хмари,
Крівцею налиті:
"Ну йдіть, плодіть яничарів,
Бісовії діти!"
І коли закурився шлях,
Запорожці коней вертали,
Зі сльозами на очах
Козаки своїх рубали.
Із polona, z-pіd Izmalyu
Kozachenka
In yasnі zorі, on Vkraїnu
Brattsiv dearly.
Otaman kazhe zhantom:
& quot; Chom not happy, at Batkivschinu?
Mozhe dalі iti forces is mute,
Then turn it up to İzmaїlu & # 33; & quot;
A hundred brothers zsmіlis,
Іnshi hundred said:
& quot; Mi zhinochchok-tatarochok
Y dіtochok deprived.
There zhіnochok-Tatarochok
Y dіtochok deprived.
Odpustit, we will not chew,
For days smooth,
Navi bachit vzhe forget
Earth Orthodox & quot ;.
In otamana ochі hmary,
Крівцею налиі:
& quot; Well, yidit, fruit Yanichar,
Bissov children & # 33; & quot;
І if you have smoked,
Zaporozhtsi horses twisted,
Zi slyozami in sight
Kozak their ruby.