Праведний апостол Яків мав активі в будівництві,
Виноробстві, рестораторстві, дизайні, садівництві.
Не погоджувався з Богом, розмовляв із Сатаною,
Говорив що все завершиться глобальною війною.
Ми кричали йому, Якове, чого іще боятись?
Буде те, що заслужили, сталося що мало статись,
Збудуться усі прокляття, справдяться усі прозріння,
Покладайся на пророків і молодше покоління.
Рушаємо, Ребе, нічною залізницею –
Вночі вокзали пахнуть смертю і корицею.
Жінки лягають спати з духами-іконами
Давай вибиратися товарними вагонами.
Вантаж у вагони свою параною,
За чорним утомленим Сатаною,
Пропащі душі, спотворені лиця,
Куди нас вивезе наша залізниця?
Але він відповідав нам: я і так завжди радію,
Діти мають відповісти за мою шизофренію.
Польові гарячі квіти і старі могильні плити
Все згадаєте колись якщо устигнете звалити.
Але він застерігав нас: смерть зжирає все що мітить,
Над розтерзаними біженцями світить жовтий місяць.
Хай архангели сурмлять над прикордонними містами
Наша совість прокидається лише за блокпостами.
Рушаємо, Ребе, нічною залізницею –
Вночі вокзали пахнуть смертю і корицею.
Жінки лягають спати з духами-іконами
Давай вибиратися товарними вагонами.
Вантаж у вагони свою параною,
За чорним утомленим Сатаною,
Пропащі душі, спотворені лиця,
Куди нас вивезе наша залізниця? (х2)
Праведный апостол Иаков имел активе в строительстве,
Виноделии, рестораторстви, дизайне, садоводстве.
Не соглашался с Богом, разговаривал с Сатаной,
Говорил что все завершится глобальной войной.
Мы кричали ему, Иаков, чего еще бояться?
Будет то, что заслужили, произошло что должно было произойти,
Сбудутся все проклятия, оправдаются все прозрения,
Полагайся на пророков и младшее поколение.
Отправляемся, Ребе, ночной железной дорогой -
Ночью вокзалы пахнут смертью и корицей.
Женщины ложатся спать с духами-иконами
Давай выбираться товарными вагонами.
Груз в вагоны свою паранойю,
По черным уставшим Сатаной,
Отпетые души, искаженные лица,
Куда нас вывезет наша железная дорога?
Но он отвечал нам: я и так всегда радуюсь,
Дети должны ответить за мою шизофренией.
Полевые горячие цветы и старые могильные плиты
Все вспомните когда если успеете свалить.
Но он предостерегал нас: смерть сжирает все что метит,
Над растерзанными беженцами светит желтый месяц.
Пусть архангелы трубят над пограничными городами
Наша совесть просыпается только за блокпостами.
Отправляемся, Ребе, ночной железной дорогой -
Ночью вокзалы пахнут смертью и корицей.
Женщины ложатся спать с духами-иконами
Давай выбираться товарными вагонами.
Груз в вагоны свою паранойю,
По черным уставшим Сатаной,
Отпетые души, искаженные лица,
Куда нас вывезет наша железная дорога? (Х2)