присвячується тому, хто зрозуміє, що це про нього. тому, хто живе у моїй голові і зовсім не збирається нікуди звідти йти.
тому, від однієї присутності якого божеволію - цей божевільний вірш.
чайник холоне вже, мабуть, десятий раз
а я все на тебе чекаю
не маючи жодних претензій, докорів, образ
та тебе все немає
не знати, чим є для тебе, які встановлено межі
іти в твоій темряві наобум
коли ти торкаєшся лиш одежі
по тілу мов електричний струм
мовчати про твої губи, мовчати ще більше, ніж вічно
і бачити їх кожен раз, закриваючи очі
у стосунках мене-тебе
все нездоланно прозаїчно
я би стала усім для тебе, та ти не схочеш
я читала б тобі десятки нескладних віршів
верлібри, уголос романи
'навіщо, - питаєш, - потрібен з усіх найгірший?'
станешь будь-який моїм богом
а я не стану
про любов вже набридло писати, хочеться інших слів
але пишеться,
я не винна
бо яким особливим ти б бути не захотів, -
людині потрібна людина
і від того мої думки складаються в фрази,
проливаючись на папір
як побачились вперше, ти зазвучав одразу
ехом
тисячі
лір
це перша й остання поразка, я програла свій бій
а може,
ще протримаюсь
ночувати
на кінчиках твоїх вій
намагаюсь
я б покликала тебе в космос, та ти не схочеш
і як же хотілося б вільно
сидіти навпроти і мовчки дивитися в очі
кольору
мого божевілля
Это посвящено тому, кто поймет, что речь идет о нем. Для тех, кто живет в моей голове и не собирается идти оттуда вообще.
Поэтому от одного присутствия которого сумасшедший - это сумасшедшее стихотворение.
Чайник уже холод, очевидно, в десятый раз
И я жду тебя
Не имея никаких претензий, упреков, изображения
Но нет
не знаю, что для вас, какие ограничения установлены
идти во тьме
Когда ты трогаешь только одежду
На теле языков электрический ток
хранить молчание о своих губах, молчать даже больше, чем навсегда
и видеть их каждый раз, когда закрывает глаза
В отношениях Me-Teb
Все непреодолимо
Я бы получил все для вас, и вы не захотите
Я бы прочитал вам десятки простых стихов
Верлибра, вслух романы
«Почему, - спросите вы - вам нужно все худшее?»
Ты станешь любым моим Богом
И я не государство
О любви уже устал от написания, я хочу другие слова
но написано,
Я не виновен
Для того, насколько особенным вы бы не хотели, -
Человек нужен человек
И из этого мои мысли в фразах,
Пролив на бумагу
Как вы увидели впервые, вы сразу же звучали
эхо
Тысячи
Урегулированный
Это первое и последнее поражение, я проиграл свою битву
может быть,
Я до сих пор длится
спать
На ваших кончиках ваших ресниц
я пытаюсь
Я бы позвонил вам в космос, и вы не захотите
И как бы вы хотели бесплатно
сидеть напротив и молча смотреть в глаза
цвета
Мое безумие