Розвіяні ілюзії останні,
Закінчились історії вокзальні.
Так непомітно промайнула ніч.
Усі мої вірші – це лист до тебе.
Я кликала в своє ліричне небо.
Холодний ранок з кавою віч-на-віч.
Вже не у неба на долоні.
Та тримають спогади в полоні.
І немає більше спільних нас.
Та не лікує час.
Зробити крок не думати, що далі,
Благала я та спроби всі невдалі.
І звучать так сумно мої клавіші.
Мене торкнувся поглядом востаннє.
Зірвалось з вуст закохане прощання
Й навіки оселилося в моїй душі.
Вже не у неба на долоні.
Та тримають спогади в полоні.
І немає більше спільних нас.
Та не лікує час.
Минають дні, неначе міражі.
Ми стали одне одному чужі.
Чому ще й досі я до тебе лину.
Душа не підкорилась часу плину.
Вже не у неба на долоні.
Та тримають спогади в полоні.
І немає більше спільних нас.
Та не лікує час.
Rose ізії і down,
Finished history of the station.
So nepomitno promaynula nich.
Usi moi vіrshі - tse list to you.
I clicked in my sky lirich.
The cold wound of the war-on-wich.
Vzhe not at the sky on dolonі.
Ta trimayut spogadi in polonі.
І nemaє more spilnyh us.
That is not lіk. Hour.
Zrobiti croc do not think, scho dali,
I blessed the one who tried everything nevdalі.
І sound so summo my keys.
Mene jerking his gaze on vostann.
Zіrvalos za zakohane farewell
Y navіki settled in my soul.
Vzhe not at the sky on dolonі.
Ta trimayut spogadi in polonі.
І nemaє more spilnyh us.
That is not lіk. Hour.
Minyat dnі, nenache mine.
We have become one to one stranger.
What do you want me to do?
The soul did not pidkorilas hour plin.
Vzhe not at the sky on dolonі.
Ta trimayut spogadi in polonі.
І nemaє more spilnyh us.
That is not lіk. Hour.