Lyrics Ірина Мороз - Я так втомилась...
Views
9
0 people consider the lyrics to be true
0 people consider the lyrics of the song incorrect
The lyrics of the song are provided for your reference Ірина Мороз - Я так втомилась..., and also a translation of a song with a video or clip.
де ти? звідки має подути вітер
звідки мають птахи прилетіти
мені принести щось хороше настільки
аби чекання солодшим стало на йоту
щоб я не здалась
щоб я ані кроку із місця нашого не ступила
милий
я так втомилась …
я так хотіла..
побудувати міцніші мости, що між нами грізно
проламуються день за днем, щоб не стало пізно…
я дарма лиха, я дарма залізна
ніжно…
тільки ти вмієш бути вірним
вмієш брати легко, відпускати – гідно
і давно пора
фарбувати в білий прапор свій…
мій єдиний,
я така смішна, коли прагну миру
я така твоя, коли ти щасливий
дивно…
ця весна така ще холодна, зимна
ще така чужа і тому нестримно
дмухає в мене сум, та вона не винна…
винна – тут тільки я,
бо хіба не видно?
я сама собі завдаю страждань, тонко і безупинно
що таке любов?!
коли ти щоденно
спокою просиш, та знов
все перевернуте ніби вверх дном…
завжди так мало слів,
завжди так мало розмов
в кого не без вузлів?
в кого не без дощів?
в кого не без цього…?
Ірина Мороз
звідки мають птахи прилетіти
мені принести щось хороше настільки
аби чекання солодшим стало на йоту
щоб я не здалась
щоб я ані кроку із місця нашого не ступила
милий
я так втомилась …
я так хотіла..
побудувати міцніші мости, що між нами грізно
проламуються день за днем, щоб не стало пізно…
я дарма лиха, я дарма залізна
ніжно…
тільки ти вмієш бути вірним
вмієш брати легко, відпускати – гідно
і давно пора
фарбувати в білий прапор свій…
мій єдиний,
я така смішна, коли прагну миру
я така твоя, коли ти щасливий
дивно…
ця весна така ще холодна, зимна
ще така чужа і тому нестримно
дмухає в мене сум, та вона не винна…
винна – тут тільки я,
бо хіба не видно?
я сама собі завдаю страждань, тонко і безупинно
що таке любов?!
коли ти щоденно
спокою просиш, та знов
все перевернуте ніби вверх дном…
завжди так мало слів,
завжди так мало розмов
в кого не без вузлів?
в кого не без дощів?
в кого не без цього…?
Ірина Мороз
где ты? откуда должен дуть ветер
откуда должны птицы прилететь
мне принести что-то хорошее настолько
чтобы ожидание слаще стало на йоту
чтобы я не сдалась
чтобы я ни шагу с места нашего не ступила
милый
я так устала…
я так хотела..
построить более крепкие мосты, что между нами грозно
проламываются изо дня в день, чтобы не стало поздно…
я зря беда, я зря железная
нежно…
только ты умеешь быть верным
умеешь брать легко, отпускать – достойно
и давно пора
красить в белое знамя свое…
мой единственный,
я так смешна, когда стремлюсь к миру
я такая твоя, когда ты счастлив
удивительно…
эта весна такая еще холодная, зимняя
еще такая чужая и потому безудержно
дует у меня печаль, но она не должна…
виновата – здесь только я,
разве не видно?
я сама себе причиняю страданий, тонко и непрерывно
что такое любовь?
когда ты ежедневно
покоя просишь, и снова
все перевернуто как вверх дном…
всегда так мало слов,
всегда так мало разговоров
у кого не без узлов?
у кого не без дождей?
у кого не без этого…?
Ирина Мороз
откуда должны птицы прилететь
мне принести что-то хорошее настолько
чтобы ожидание слаще стало на йоту
чтобы я не сдалась
чтобы я ни шагу с места нашего не ступила
милый
я так устала…
я так хотела..
построить более крепкие мосты, что между нами грозно
проламываются изо дня в день, чтобы не стало поздно…
я зря беда, я зря железная
нежно…
только ты умеешь быть верным
умеешь брать легко, отпускать – достойно
и давно пора
красить в белое знамя свое…
мой единственный,
я так смешна, когда стремлюсь к миру
я такая твоя, когда ты счастлив
удивительно…
эта весна такая еще холодная, зимняя
еще такая чужая и потому безудержно
дует у меня печаль, но она не должна…
виновата – здесь только я,
разве не видно?
я сама себе причиняю страданий, тонко и непрерывно
что такое любовь?
когда ты ежедневно
покоя просишь, и снова
все перевернуто как вверх дном…
всегда так мало слов,
всегда так мало разговоров
у кого не без узлов?
у кого не без дождей?
у кого не без этого…?
Ирина Мороз