ти усміхаєшся втомлено й тихо
я боковим, як зазвичай, ловлю
усі твої сплески бурхливих фантазій
чи скромної правди
зі щемним «люблю».
ти усміхаєшся ніжно і тепло
очі твої залишають солодкі відбитки надій
і ці недомовки
ці фрази не сказані ледве
вбивають лиш зародки всіх моїх мрій.
бо так віднедавна
якби ж віднедавна…
голодна і спрагла
лише по тобі
лише по тобі
тричі лише по тобі.
і мені
знаєш, мені не багато й не мало
тебе я багато не мала
тебе я не мала зовсім.
Ірина Мороз
Ты улыбаешься и тихо
Я как обычный улов
Все твои всплески штормовых фантазий
Или скромная правда
С позором "Любовь".
Ты улыбаешься нежно и теплым
Твои глаза оставляют сладкие принты надежды
И это примечания
Эти фразы не сказаны
Только эмбрионы всех моих мечтаний убиты.
Потому что недавно
Если недавно ...
Голодный и жажду
Только на тебе
Только на тебе
Три раза на тебе.
И я
Ты знаешь, я не много и маленький
У меня не было много из вас
У меня не было тебя вообще.
Ирина Мороз