Lyrics Ірина Мороз - Не приходь
Views
8
0 people consider the lyrics to be true
0 people consider the lyrics of the song incorrect
The lyrics of the song are provided for your reference Ірина Мороз - Не приходь, and also a translation of a song with a video or clip.
лити воду студену між пальці
і спросоння всміхатись тобі
поки ще не розплющені очі
поки ще на вершинах гір лід
аби лиш відчувати гостріше
аби лиш відчувати твій світ
так таки приємніше.
смакувати наосліп вуста
і вдихати, вдихати, вдихати твій слід.
я почну все сама.
мабуть, так правильніше.
й поки місто ще спить,
я навшпиньках, як тінь,
від порогу твого до найближчих свічад
щодня бігтиму доки?!
ненавмисно лишаючи кроки…
як не вийде – прости.
лиш одне прошу – ти
не приходь.
якщо потім не спалиш мости
не приходь…. якщо не назавжди.
Ірина Мороз
і спросоння всміхатись тобі
поки ще не розплющені очі
поки ще на вершинах гір лід
аби лиш відчувати гостріше
аби лиш відчувати твій світ
так таки приємніше.
смакувати наосліп вуста
і вдихати, вдихати, вдихати твій слід.
я почну все сама.
мабуть, так правильніше.
й поки місто ще спить,
я навшпиньках, як тінь,
від порогу твого до найближчих свічад
щодня бігтиму доки?!
ненавмисно лишаючи кроки…
як не вийде – прости.
лиш одне прошу – ти
не приходь.
якщо потім не спалиш мости
не приходь…. якщо не назавжди.
Ірина Мороз
лить воду студеную между пальцами
и спросонья улыбаться тебе
пока еще не открыты глаза
пока еще на вершинах гор лед
чтобы только чувствовать острее
чтобы только чувствовать твой мир
так приятнее.
смаковать вслепую уста
и вдыхать, вдыхать, вдыхать твой следует.
я начну все сама.
пожалуй, так вернее.
и пока город еще спит,
я на цыпочках, как тень,
от порога твоего до ближайших свечей
каждый день буду бежать пока?!
нечаянно оставляя шаги…
как ни получится – прости.
только одно прошу – ты
не приходи.
если потом не сожжешь мосты
не приходи…. если не навсегда.
Ирина Мороз
и спросонья улыбаться тебе
пока еще не открыты глаза
пока еще на вершинах гор лед
чтобы только чувствовать острее
чтобы только чувствовать твой мир
так приятнее.
смаковать вслепую уста
и вдыхать, вдыхать, вдыхать твой следует.
я начну все сама.
пожалуй, так вернее.
и пока город еще спит,
я на цыпочках, как тень,
от порога твоего до ближайших свечей
каждый день буду бежать пока?!
нечаянно оставляя шаги…
как ни получится – прости.
только одно прошу – ты
не приходи.
если потом не сожжешь мосты
не приходи…. если не навсегда.
Ирина Мороз