і навіть той нікчемний протяг
хоч це не вітер і не потяг
мене пронизує стрілою
яка вся пахне лиш тобою
і я зникаю за стіною
чужих підземних переходів
знайомих книжних епізодів
незафіксованих рекордів
безстрашно й зовсім непомітно
ступаю тихо проти вітру
вмикаю серед ночі світло
щоб пересвідчитись – ти поруч.
ти під грудьми.
ти там – ліворуч
між ребрами стикаєш сонця обруч
спіраллю в’єшся коло мого серця
хоч кожен крок твій ненавмисно стерся…
ця ніжність снів безперестанку ллється
я чую - зліва в тебе б’ється
багатокамерне і чисте
серце.
і хай воно тебе не тисне
навіть, коли любов повисне
у повітрі
де кожна грань вже у новій палітрі
не бійся днів
не бійся слів
не бійся вітру.
і navіt that nіkchemny stretch
wants ce no winter and no pull
mene permeate
the yak smells all of you
I am aware of the art
other people's transitions
know my book episods
not recorded records
fearlessly thirsty indefinitely
I walk quietly against Vitru
I’m waking up midnight
shchob perevidchitsya - ty order.
ty breasts.
ty there - livoruch
mіzh ribs stikaєsh sontsya hoop
spіrallu v’єsho number of my heart
wants leather krok tvіy humbly erased ...
Ця ніжність сів without ceasing
I smell - anger in you
bagato chamber i clean
heart.
I hi wono you do not squeeze
Navit, if love is looming
at povіtrі
de leather face at the new palette
don't beat dniv
don't be beat
do not be beat.