хто її бачив руки тримали
тремтіли очі бриніли вії
знали що ти був майже тут
я не хотіла з ними була майже птахом
бігала за сонцем зранку
о боже ти був майже тут
як зберегти мій морок від твого світла
впаде гадюччям утікне в землю
ти вже майже тут
покотом котить злапалося сонце
я довго шукаю кличу на ім'я
Уліс
ти ж був щойно тут
залишай взяти ніхто не наважився досі
залишай може колись проростуть на дорозі коси
тільки напевно не ту обійняв ти
станеш тепер ти вже самим моїм сином милим
і будеш завжди тут
будем кохатись на дні.. до схід сонця
я стану тобі твоїм сном і могилою
будем завжди тут
залишай взяти ніхто не наважився досі
залишай може колись проростуть на дорозі коси
залишай взяти ніхто не наважився досі
залишай може колись проростуть на дорозі коси
залишай взяти ніхто не наважився досі
залишай може колись проростуть на дорозі коси
who saw her hands kept
trembling eyes brinilly eyelashes
knew that you were almost here
I did not want to be with them almost a bird
ran after the sun in the morning
oh god you were almost here
how to keep my darkness from your light
Will fall into the ghosts to escape to the ground
you are almost here
At the turn of the race, the sun was shaking
I am looking for a call for a long time
Ulysses
you were just here
leave to take nobody dared so far
leave can once sprout on the road spit
only probably not that hug you
You will become my sweet son now
and you will always be here
let's enjoy the bottom of the sunrise
I will make you your sleep and grave
We will always be here
leave to take nobody dared so far
leave can once sprout on the road spit
leave to take nobody dared so far
leave can once sprout on the road spit
leave to take nobody dared so far
leave can once sprout on the road spit