На поверхнях
Опускає тіла вода,
Опускає до дна, до найдальших глибин.
Де тремтять сполохані риби,
Та наші очі залишаться вірні нам.
На поверхнях розбурханих рік
Тіло пробиває товщу засипаних слідів
Видихаємось, втративши зір,
Видихаємось рухами ми.
Віддаємося в руки сліпих кротів,
Їх безкрилі тіла прокладуть нам дорогу
В тунелях залишених днів,
Де я шукатиму тебе у темряві.
Безшумне тіло німої Адель,
Бездиханна тінь, в рани твої всиплю сіль.
Перелічую на пальцях прожиті дні
Вистачає однієї руки, та й на тій – обрубані пальці...
On the surfaces
Lowers the body of water,
Lowered to the bottom, to the deepest depths.
Where frightened fish tremble,
But our eyes will stay true to us.
On the surfaces of the agitated year
The body pierces the thickness of the covered tracks
We exhale, having lost our sight,
We exhale with the movements.
We give ourselves to the hands of the blind moles,
Their wingless bodies will pave the way for us
In the tunnels of the remaining days,
Where will I look for you in the dark.
The silent body of the mute Adele,
Breathless shadow, I pour salt into your wounds.
I list the days I have lived on my fingers
One hand is missing, and the fingers are cut off on the other ...