Lyrics Дмитро Гнатюк - Рідна мати моя
Views
55
0 people consider the lyrics to be true
0 people consider the lyrics of the song incorrect
The lyrics of the song are provided for your reference Дмитро Гнатюк - Рідна мати моя, and also a translation of a song with a video or clip.
1.Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
2.Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов'їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші, блакитні твої.
3.Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
2.Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов'їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші, блакитні твої.
3.Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.
1. My mother's mother, you did not sleep a night,
You took me to the field edge of the village,
And on the way, far away, you escaped me at dawn,
And a towel embroidered for happiness gave.
And on the way, far away, you escaped me at dawn,
And a towel embroidered fortunately, gave it a share.
2.Hay on it blooms a fluffy path,
And green meadows and nocturnal groves
And your unbearable motherly affectionate smile
And your good eyes are sorry.
And your unbearable motherly affectionate smile
And your eyes are sorry, your blue ones are good.
3. I'll take that towel, I will lay it, like a fate,
In that there are rustles of grasses, in the twilight of the groves.
And on that rifle everyone will come to know the pain:
And childhood, and separation, and faithful love.
And on that rifle everyone will come to know the pain:
And childhood, and separation, and your maternal love.
You took me to the field edge of the village,
And on the way, far away, you escaped me at dawn,
And a towel embroidered for happiness gave.
And on the way, far away, you escaped me at dawn,
And a towel embroidered fortunately, gave it a share.
2.Hay on it blooms a fluffy path,
And green meadows and nocturnal groves
And your unbearable motherly affectionate smile
And your good eyes are sorry.
And your unbearable motherly affectionate smile
And your eyes are sorry, your blue ones are good.
3. I'll take that towel, I will lay it, like a fate,
In that there are rustles of grasses, in the twilight of the groves.
And on that rifle everyone will come to know the pain:
And childhood, and separation, and faithful love.
And on that rifle everyone will come to know the pain:
And childhood, and separation, and your maternal love.