Lyrics Vito Romanetti - Останній Блазень
Views
43
0 people consider the lyrics to be true
0 people consider the lyrics of the song incorrect
The lyrics of the song are provided for your reference Vito Romanetti - Останній Блазень, and also a translation of a song with a video or clip.
Сімнадцяте століття, Європа, злам епох
В палаці у ночі лунає тихо голос двох
Король на троні біля нього поряд блазень
цей вже останній, решта мертві або вязні
обидва добре знають про що буде розмова
король набрав повітря і зараз мовив
любий товаришу, послухай я прошу
ти вірним мені був від тебе правду завше чув
скажи чи правильно чиню чи гідний я чину
згідно чинних норм згідний ти чи ні я не почув
шут усміхнувся але посмішка пропала
із нотками сарказму уста таке сказали
ех мій королю як твоїй не коритись волі
в ролі жертви долі в тебе ніби на долоні
тернову дав дорогу згину у полоні болі
така жорстока доля як у шутів знайомих
така судьба вже моя як і шутів знайомих
колись згадай же мої усі діяння добрі
як щирі жарти гомоніли в твому дворі
як твою душу веселив в годину лиху
і спускав з небес коли твоя буяла пиха
якщо із двох речей мені потрібно обирати
краще прямо зараз вмерти ніж в кайдани стати
на це король зітхнув і ковтнув суху слину
замкнув старечі очі кинув мову огняну
Зла на мене не тримай тебе я поважав
але із новим часом такий уже устав настав
тримати блазня у дворі більше не модно
ти забагато знаєш аби ходити вольно
на цьому слові гукнув в кімнату палача
все зупинилось і була тільки тишина
гострим помахом меча впала голова з плеча
була людина і тут її уже нема
на другий день народ облетіла лиха новина
не стало короля то ж плакала уся країна
цікаво знати що справді у ту ніч відбулось
може король це шут а другого там і не було?
В палаці у ночі лунає тихо голос двох
Король на троні біля нього поряд блазень
цей вже останній, решта мертві або вязні
обидва добре знають про що буде розмова
король набрав повітря і зараз мовив
любий товаришу, послухай я прошу
ти вірним мені був від тебе правду завше чув
скажи чи правильно чиню чи гідний я чину
згідно чинних норм згідний ти чи ні я не почув
шут усміхнувся але посмішка пропала
із нотками сарказму уста таке сказали
ех мій королю як твоїй не коритись волі
в ролі жертви долі в тебе ніби на долоні
тернову дав дорогу згину у полоні болі
така жорстока доля як у шутів знайомих
така судьба вже моя як і шутів знайомих
колись згадай же мої усі діяння добрі
як щирі жарти гомоніли в твому дворі
як твою душу веселив в годину лиху
і спускав з небес коли твоя буяла пиха
якщо із двох речей мені потрібно обирати
краще прямо зараз вмерти ніж в кайдани стати
на це король зітхнув і ковтнув суху слину
замкнув старечі очі кинув мову огняну
Зла на мене не тримай тебе я поважав
але із новим часом такий уже устав настав
тримати блазня у дворі більше не модно
ти забагато знаєш аби ходити вольно
на цьому слові гукнув в кімнату палача
все зупинилось і була тільки тишина
гострим помахом меча впала голова з плеча
була людина і тут її уже нема
на другий день народ облетіла лиха новина
не стало короля то ж плакала уся країна
цікаво знати що справді у ту ніч відбулось
може король це шут а другого там і не було?
The seventeenth century, Europe, the breaking of eras
In the palace at night, the voice of two is quiet
The king on the throne beside him is a clown
the latter is the last, the rest are dead or imprisoned
both are well aware of what the conversation will be about
the king took in the air and now spoke
dear comrade, listen I ask
you have been true to me before you have heard the truth
tell me whether I'm doing right or worthy
according to current norms you agree or not I have not heard
the joke smiled but the smile was gone
with a touch of sarcasm the mouth said so
oh my king as yours do not obey the will
as a sacrifice of fate, as if on your palm
the thorn gave way to bending in the captivity of pain
such a cruel fate as the jokes of acquaintances
this is my fate as well as my friends' jokes
ever remember my good deeds
like sincere jokes were haunting in your yard
as your soul rejoiced in the hour of trouble
and descended from heaven when your tumult was blowing
if I need to choose from two things
it is better to die right now than to become shackled
on this the king sighed and swallowed dry saliva
closed his aging eyes cast his tongue of fire
Evil to me do not hold you I respected
but with modern times such a charter has come
keeping a clown in the yard is no longer fashionable
you know too much to walk freely
at that word I called to the executioner's room
everything stopped and there was only silence
sharp sword fell head from shoulder
there was a man and she was gone
the next day the people were overtaken by bad news
there was no king crying all over the country
it is interesting to know what really happened that night
can the king be a joke and there was no other?
In the palace at night, the voice of two is quiet
The king on the throne beside him is a clown
the latter is the last, the rest are dead or imprisoned
both are well aware of what the conversation will be about
the king took in the air and now spoke
dear comrade, listen I ask
you have been true to me before you have heard the truth
tell me whether I'm doing right or worthy
according to current norms you agree or not I have not heard
the joke smiled but the smile was gone
with a touch of sarcasm the mouth said so
oh my king as yours do not obey the will
as a sacrifice of fate, as if on your palm
the thorn gave way to bending in the captivity of pain
such a cruel fate as the jokes of acquaintances
this is my fate as well as my friends' jokes
ever remember my good deeds
like sincere jokes were haunting in your yard
as your soul rejoiced in the hour of trouble
and descended from heaven when your tumult was blowing
if I need to choose from two things
it is better to die right now than to become shackled
on this the king sighed and swallowed dry saliva
closed his aging eyes cast his tongue of fire
Evil to me do not hold you I respected
but with modern times such a charter has come
keeping a clown in the yard is no longer fashionable
you know too much to walk freely
at that word I called to the executioner's room
everything stopped and there was only silence
sharp sword fell head from shoulder
there was a man and she was gone
the next day the people were overtaken by bad news
there was no king crying all over the country
it is interesting to know what really happened that night
can the king be a joke and there was no other?