Натхненням були роздуми про смерть. Можна помітити що, посередині трек ніби закінчується, але він не закінчується, а навпаки продовжується піцикатами скрипки, тобто сам факт смерті - не кінець, і не вирок, її можна перемоги інколи, і її перемагали. Також трек закінчується мажорними нотами, нагадуючи про те що сама смерть хоча не зупинна річ, боятися її не треба, тільки берегтися від передчасної, і жити на повну! І саме головне не спішити даватися в її обійми, а боротися з нею!
Natkhnennyam boules rozdumi about death. You can also do it, in the middle of the track, you can stop, you can't stop, but you can play the violin, you can’t stop the fact of death - you can’t do it, and not, you can get rid of it, and you can change it, and you can change it, you can't change it, you can get rid of it, and you can’t change it, you can’t get rid of it, you can’t change it, you can’t change it, you can't change it, you can change it, and you can change it. Takozh track zakіnchutsya major notes, fucking about those very death itself would not stop rich, be afraid її not required, just take care of before the hour, and live on! And the very smut doesn’t work out, but fight with it!