Lyrics sacred winter - light at the end of thy hope
Views
35
0 people consider the lyrics to be true
0 people consider the lyrics of the song incorrect
The lyrics of the song are provided for your reference sacred winter - light at the end of thy hope, and also a translation of a song with a video or clip.
...мені захотілося нині зустріти розпечене сонце,
коли воно тихо спускалося в воду;
обгорнути його пахощами надвечір’я й чекати,
що всміхнеться мені, заходячи за обрій.
розказати йому щасливу казку на ніч,
вкрити теплою ковдрою з мрійних снів
і жадати вже ранку – бо знову побачу,
як воно солодко потирає заспані оченята...
...та я блідну, тремтливими руками стискаючи хмари,
й тьмяно променію болем у небесних скронях.
а вони від кожного мого подиху вкриваються інеєм –
сивіє іскристими пасмами шлях додому...
й від кожного удару мого немічного серця
безголосо здригається темно-синя твердь,
а зорі-сиротята починають плакати,
струшуючи крижини на розпашілу землю.
...сніговієм розпорошúла зима тендітні мрії,
скрикують скрипом під ногами і більше не сміють...
а вітер морозним шúпотом затікає в легені
й дзюркоче в судинах сріблистою чистотою.
...поволі засинаючи, мляво погойдуються вулиці;
дерева тихо моляться чи, може, то місяць молиться,
аби хоч раз звільнитись від ядучого розпачу,
як його, майже згаслого, стріне сонце обіймами, повними холоду...
коли воно тихо спускалося в воду;
обгорнути його пахощами надвечір’я й чекати,
що всміхнеться мені, заходячи за обрій.
розказати йому щасливу казку на ніч,
вкрити теплою ковдрою з мрійних снів
і жадати вже ранку – бо знову побачу,
як воно солодко потирає заспані оченята...
...та я блідну, тремтливими руками стискаючи хмари,
й тьмяно променію болем у небесних скронях.
а вони від кожного мого подиху вкриваються інеєм –
сивіє іскристими пасмами шлях додому...
й від кожного удару мого немічного серця
безголосо здригається темно-синя твердь,
а зорі-сиротята починають плакати,
струшуючи крижини на розпашілу землю.
...сніговієм розпорошúла зима тендітні мрії,
скрикують скрипом під ногами і більше не сміють...
а вітер морозним шúпотом затікає в легені
й дзюркоче в судинах сріблистою чистотою.
...поволі засинаючи, мляво погойдуються вулиці;
дерева тихо моляться чи, може, то місяць молиться,
аби хоч раз звільнитись від ядучого розпачу,
як його, майже згаслого, стріне сонце обіймами, повними холоду...
... I wanted to meet today the hot sun,
when it quietly descended into the water;
wrap it with spices on the evening and wait
who will smile at me as he approaches the horizon.
tell him a happy fairy tale for the night
Cover with a warm blanket of dreamy dreams
and to wait for the morning - because I'll see again
how it sweeps up the spoiled eyes ...
... and I'm pale, with trembling hands clutching the clouds,
and dimly racing pain in heavenly temples.
and they are covered with insomnia from each of my breaths -
grayish sparkling way home ...
and from every blow to my feeble heart
without a voice shaking dark blue tall,
and the dawns begin to cry,
flicking the ice floes on the rocky ground.
... snowy sparse winter of fragile dreams,
scratch under the feet and no longer laugh ...
and the wind is flowing in the lungs by a frosty mist
and jerk in the vessels with silvery purity.
... Slowly falling asleep, sloping down the streets;
trees quietly pray or maybe that month pray
in order to get rid of desperation at least once
like him, almost extinct, dancing the sun with hugs, full of cold ...
when it quietly descended into the water;
wrap it with spices on the evening and wait
who will smile at me as he approaches the horizon.
tell him a happy fairy tale for the night
Cover with a warm blanket of dreamy dreams
and to wait for the morning - because I'll see again
how it sweeps up the spoiled eyes ...
... and I'm pale, with trembling hands clutching the clouds,
and dimly racing pain in heavenly temples.
and they are covered with insomnia from each of my breaths -
grayish sparkling way home ...
and from every blow to my feeble heart
without a voice shaking dark blue tall,
and the dawns begin to cry,
flicking the ice floes on the rocky ground.
... snowy sparse winter of fragile dreams,
scratch under the feet and no longer laugh ...
and the wind is flowing in the lungs by a frosty mist
and jerk in the vessels with silvery purity.
... Slowly falling asleep, sloping down the streets;
trees quietly pray or maybe that month pray
in order to get rid of desperation at least once
like him, almost extinct, dancing the sun with hugs, full of cold ...