Lyrics Stas.Yan feat. A.D. - Fatum
Views
51
0 people consider the lyrics to be true
0 people consider the lyrics of the song incorrect
The lyrics of the song are provided for your reference Stas.Yan feat. A.D. - Fatum, and also a translation of a song with a video or clip.
в моїй кімнаті тиша, неосяжний вакуум
це все про що я мріяв, це все що я просив
ні зайвої думки, ні зайвого атома
мозгове недоїдання, душевний геноцид
мені вистачить навіть і крадратного метра
щоб заблукати і знайти себе завтра зранку
на дні пляшки: не живим, та і не мертвим
ось таке моє життя, ось такий мій фатум
якщо я не вилью емоціїї на шмат паперу
щосили, здавивши олівець, виводячи букви
то спалахну яскравим полум'ям жовто-зеленим
і потім наче зірка спокійно потухну
я буду блукати серед таких же сірих тіл
яким набридло жити, набридла така доля
і цю картину порожнечі на безкінечному тлі
я замалюю та назавжди збережу в долонях
-------
сильна людина визнає свої помилки
слабый человек будет искать оправдания
хочеш кращого?! створи власний світ подумки
но никогда не забывай о жизнинных реалиях
корона із картону нікому не потрібна
чесно говоря она вызывает только смех
і поки всі критикують сюжет твого фільму
ти вместо тьми, постарайся сеять свет
-------
мало по малу картина в глазах меркнет
и на глубине тут не легко дышать
моя душа у камина взглядом скажет:
"в моей жизни всех теней не выслушать"
океан окутал меня в свои холодные объятия
и этот мрачный танец не без моего участия
в паре со мной только моя фантазия
она повесила на меня свою цепь проклятия
и теперь поэтишка чувствует весь мир
лёжа на дне, рукой закрывая рану
и вся суть где-то вот тут внутри
но чувствую, что всё снова не по плану
и вот тело опять в адовом огне
в одной руке пустота, в другой - сжимаю время
ведь все мысли остались где то там, на дне
и я уже не чувствую тяжести своего бремя
це все про що я мріяв, це все що я просив
ні зайвої думки, ні зайвого атома
мозгове недоїдання, душевний геноцид
мені вистачить навіть і крадратного метра
щоб заблукати і знайти себе завтра зранку
на дні пляшки: не живим, та і не мертвим
ось таке моє життя, ось такий мій фатум
якщо я не вилью емоціїї на шмат паперу
щосили, здавивши олівець, виводячи букви
то спалахну яскравим полум'ям жовто-зеленим
і потім наче зірка спокійно потухну
я буду блукати серед таких же сірих тіл
яким набридло жити, набридла така доля
і цю картину порожнечі на безкінечному тлі
я замалюю та назавжди збережу в долонях
-------
сильна людина визнає свої помилки
слабый человек будет искать оправдания
хочеш кращого?! створи власний світ подумки
но никогда не забывай о жизнинных реалиях
корона із картону нікому не потрібна
чесно говоря она вызывает только смех
і поки всі критикують сюжет твого фільму
ти вместо тьми, постарайся сеять свет
-------
мало по малу картина в глазах меркнет
и на глубине тут не легко дышать
моя душа у камина взглядом скажет:
"в моей жизни всех теней не выслушать"
океан окутал меня в свои холодные объятия
и этот мрачный танец не без моего участия
в паре со мной только моя фантазия
она повесила на меня свою цепь проклятия
и теперь поэтишка чувствует весь мир
лёжа на дне, рукой закрывая рану
и вся суть где-то вот тут внутри
но чувствую, что всё снова не по плану
и вот тело опять в адовом огне
в одной руке пустота, в другой - сжимаю время
ведь все мысли остались где то там, на дне
и я уже не чувствую тяжести своего бремя
in my room is silence, immense vacuum
that's all I dreamed about, that's all I asked for
no superfluous thoughts, no extra atom
brain malnutrition, mental genocide
I will have enough even a square meter
to get lost and find yourself tomorrow morning
at the bottom of the bottle: not alive, and not dead
that's my life, that's my fate
if I do not pour out emotions on a piece of paper
Strikingly, putting a pencil, drawing letters
then I will flash with a bright flame yellow-green
and then, like a star, I calm down
I'll wander among the same gray bodies
who tired of living, tired of such a fate
and this picture of emptiness on an infinite background
I'll paint it and keep it forever in my palms
------
a strong man admits his mistakes
a weak person will seek excuses
Do you want a better one ?! Create your own world mentally
but never forget about life-giving realities
no one needs a cardboard crown
to be honest, it only causes laughter
and while everyone is criticizing the story of your movie
instead of darkness, try to sow the light
------
little by little picture in the eyes dim
and it is not easy to breathe at the depths here
my soul at the gaze will say:
"in my life do not listen to all the shadows"
the ocean has surrounded me in my cold hugs
and this gloomy dance is not without my participation
in pair with me only my imagination
she hanged her chain of curse on me
and now the poet feels the whole world
lying on the bottom, closing his wound with his hand
and the whole point is somewhere here inside
but I feel that everything is not up to plan
and now the body is again in hell fire
in one hand emptiness, in the other one - I squeeze time
after all, all thoughts have remained somewhere there, at the bottom
and I no longer feel the weight of my burden
that's all I dreamed about, that's all I asked for
no superfluous thoughts, no extra atom
brain malnutrition, mental genocide
I will have enough even a square meter
to get lost and find yourself tomorrow morning
at the bottom of the bottle: not alive, and not dead
that's my life, that's my fate
if I do not pour out emotions on a piece of paper
Strikingly, putting a pencil, drawing letters
then I will flash with a bright flame yellow-green
and then, like a star, I calm down
I'll wander among the same gray bodies
who tired of living, tired of such a fate
and this picture of emptiness on an infinite background
I'll paint it and keep it forever in my palms
------
a strong man admits his mistakes
a weak person will seek excuses
Do you want a better one ?! Create your own world mentally
but never forget about life-giving realities
no one needs a cardboard crown
to be honest, it only causes laughter
and while everyone is criticizing the story of your movie
instead of darkness, try to sow the light
------
little by little picture in the eyes dim
and it is not easy to breathe at the depths here
my soul at the gaze will say:
"in my life do not listen to all the shadows"
the ocean has surrounded me in my cold hugs
and this gloomy dance is not without my participation
in pair with me only my imagination
she hanged her chain of curse on me
and now the poet feels the whole world
lying on the bottom, closing his wound with his hand
and the whole point is somewhere here inside
but I feel that everything is not up to plan
and now the body is again in hell fire
in one hand emptiness, in the other one - I squeeze time
after all, all thoughts have remained somewhere there, at the bottom
and I no longer feel the weight of my burden