Пр.: Кожен вечір так до речі
Нагадає нам забутий день
Але ми наважимось на втечу
без зайвих слів, чужих ідей.
Загадкою твоїх очей
У найменшу мить довіри
Самотність-привілей
На прихильність заміниш.
І на згадку жовте листя,
Що так високо і так близько.
1. А осіннє листя
Так барвисто на площі міста
Теплий вечір – листопад.
Наче близько і так далеко твоя усмішка
Та не обернусь назад.
Пр.: Кожен вечір так до речі
Нагадає нам забутий день
Але ми наважимось на втечу
без зайвих слів, чужих ідей.
Загадкою твоїх очей
У найменшу мить довіри
Самотність-привілей
На прихильність заміниш.
І на згадку жовте листя,
Що так високо і так близько.
2. За дощем не відчуєш вітру,
Як фільму титри,
Зайде сонце поза край.
Та дороги дві сходяться
Часом непомітно,
Лиш очей не відкривай.
Ex: Every night, by the way
Reminds us of a forgotten day
But we will decide to escape
without unnecessary words, other people's ideas.
Mysterious with your eyes
In the slightest moment of confidence
Loneliness is a privilege
You will replace the commitment.
And in memory of the yellow leaves,
What is so high and so close.
1. And autumn leaves
So colorful in the city square
Warm evening - November.
As if close and so far is your smile
But I won't look back.
Ex: Every night, by the way
Reminds us of a forgotten day
But we will decide to escape
without unnecessary words, other people's ideas.
Mysterious with your eyes
In the slightest moment of confidence
Loneliness is a privilege
You will replace the commitment.
And in memory of the yellow leaves,
What is so high and so close.
2. You won't feel the wind in the rain,
As the movie credits,
The sun goes down.
But the two roads converge
Sometimes unnoticed,
Just don't open your eyes.