Lyrics SENSAR - Люди-Інваліди
Views
20
0 people consider the lyrics to be true
0 people consider the lyrics of the song incorrect
The lyrics of the song are provided for your reference SENSAR - Люди-Інваліди, and also a translation of a song with a video or clip.
Люди, здається, предивні істоти:
поїли, поспали, запили компотом
не одним ротом...
Досить!
В поту по тунелю
від входу до виходу
черпай собі вигоду
кожної миті,
доки тіло і розум не вбиті,
доки є зміст,
я стою в повний зріст
над недугами не вперше й не в друге туго,
а з моста у воду – найлегше…
Краще ламати стіни головою,
вранці бути готовим до бою…
В папірусах
людських цінностей
знайдеш себе лише без лінощів…
ЛЮДИ-ІНВАЛІДИ,
НЕДУГИ І БІДИ,
ТА БОРОТИСЬ ТРЕБА ВМІТИ –
НАВІТЬ ЗДОРОВИМ
НЕ ГІРШЕ.
ПИШІТЬ ВІРШІ В ЧАСИ НАСТАЛЬГІЙ,
НЕ ЗБИРАЙТЕ В ДУШІ ГНІЙ,
ЗБЕРІГАЙТЕ НАДІЮ НА КРАЩЕ,
ПРОДИРАЙТЕСЬ ЧЕРЕЗ ХАЩІ
ПОКЛАСТИ ГОЛОВУ В ПАЩУ
розпачу,
ЗУСИЛЬ багато не треба,
а ти СПРОБУЙ ГРАТИ
з ЗОРЯМИ НЕБА!
Не гоже з образ робити образи,
Робити ікону із голок – це морок.
До Бога поклони, де не в силі лікарі,
нас грішних прости – я б не повірив цій Вірі.
В якій мірі
хто з них більший каліка:
чи той, хто не в змозі без ліків,
чи той, хто вкорочує віку собі
градусами й грамами,
Вважаючи притон храмом,
а під ранок завдасть глибоких ножових ран
з летальним ефектом у стані афекту
не в тому місці, не в той час?!
Забув Бог про нас,
прогнавши із раю і на землі не вгомонивши…
Ми, Богові діти, продовжуєм дуріти,
нас не зупинити
і, продовжуючи йти вже стоптаною стежкою,
Вавілонською вежею ми маримо безмежно…
ЛЮДИ-ІНВАЛІДИ,
НЕДУГИ І БІДИ,
А БОРОТИСЬ ТРЕБА ВМІТИ –
НАВІТЬ ЗДОРОВИМ
НЕ ГІРШЕ.
ПИШІТЬ ВІРШІ В ЧАСИ НОСТАЛЬГІЙ,
НЕ ЗБИРАЙТЕ В ДУШІ ГНІЙ,
ЗБЕРІГАЙТЕ НАДІЮ НА КРАЩЕ,
ПРОДИРАЙТЕСЬ ЧЕРЕЗ ХАЩІ
ПОКЛАСТИ ГОЛОВУ В ПАЩУ
розпачу,
ЗУСИЛЬ БАГАТО не треба
а ти СПРОБУЙ ГРАТИ
з ЗОРЯМИ НЕБА!
Автор Тарас Пасимок (AS_TAR)
поїли, поспали, запили компотом
не одним ротом...
Досить!
В поту по тунелю
від входу до виходу
черпай собі вигоду
кожної миті,
доки тіло і розум не вбиті,
доки є зміст,
я стою в повний зріст
над недугами не вперше й не в друге туго,
а з моста у воду – найлегше…
Краще ламати стіни головою,
вранці бути готовим до бою…
В папірусах
людських цінностей
знайдеш себе лише без лінощів…
ЛЮДИ-ІНВАЛІДИ,
НЕДУГИ І БІДИ,
ТА БОРОТИСЬ ТРЕБА ВМІТИ –
НАВІТЬ ЗДОРОВИМ
НЕ ГІРШЕ.
ПИШІТЬ ВІРШІ В ЧАСИ НАСТАЛЬГІЙ,
НЕ ЗБИРАЙТЕ В ДУШІ ГНІЙ,
ЗБЕРІГАЙТЕ НАДІЮ НА КРАЩЕ,
ПРОДИРАЙТЕСЬ ЧЕРЕЗ ХАЩІ
ПОКЛАСТИ ГОЛОВУ В ПАЩУ
розпачу,
ЗУСИЛЬ багато не треба,
а ти СПРОБУЙ ГРАТИ
з ЗОРЯМИ НЕБА!
Не гоже з образ робити образи,
Робити ікону із голок – це морок.
До Бога поклони, де не в силі лікарі,
нас грішних прости – я б не повірив цій Вірі.
В якій мірі
хто з них більший каліка:
чи той, хто не в змозі без ліків,
чи той, хто вкорочує віку собі
градусами й грамами,
Вважаючи притон храмом,
а під ранок завдасть глибоких ножових ран
з летальним ефектом у стані афекту
не в тому місці, не в той час?!
Забув Бог про нас,
прогнавши із раю і на землі не вгомонивши…
Ми, Богові діти, продовжуєм дуріти,
нас не зупинити
і, продовжуючи йти вже стоптаною стежкою,
Вавілонською вежею ми маримо безмежно…
ЛЮДИ-ІНВАЛІДИ,
НЕДУГИ І БІДИ,
А БОРОТИСЬ ТРЕБА ВМІТИ –
НАВІТЬ ЗДОРОВИМ
НЕ ГІРШЕ.
ПИШІТЬ ВІРШІ В ЧАСИ НОСТАЛЬГІЙ,
НЕ ЗБИРАЙТЕ В ДУШІ ГНІЙ,
ЗБЕРІГАЙТЕ НАДІЮ НА КРАЩЕ,
ПРОДИРАЙТЕСЬ ЧЕРЕЗ ХАЩІ
ПОКЛАСТИ ГОЛОВУ В ПАЩУ
розпачу,
ЗУСИЛЬ БАГАТО не треба
а ти СПРОБУЙ ГРАТИ
з ЗОРЯМИ НЕБА!
Автор Тарас Пасимок (AS_TAR)
Люди, кажется, изумительные существа:
поели, поспали, запили компотом
не одним ртом ...
Хватит!
В пота по туннелю
от входа к выходу
черпай себе выгоду
в любой момент,
пока тело и разум не убиты,
пока есть смысл,
я стою в полный рост
над недугами не первый и не во второй туго,
а с моста в воду - легче ...
Лучше ломать стены головой,
утром быть готовым к бою ...
В папирусах
человеческих ценностей
найдешь себя только без лености ...
ЛЮДИ-ИНВАЛИДЫ,
БОЛЕЗНИ И беды,
И бороться надо УМЕТЬ -
ДАЖЕ ЗДОРОВЫМ
НЕ ХУЖЕ.
ПИШИТЕ СТИХИ В ВРЕМЕНА НАСТАЛЬГИЙ,
Не собирает В ДУШЕ НАВОЗ,
Сохраняет надежду К ЛУЧШЕМУ,
ПРОДИРАЙТЕСЬ через чащу
Положить голову в пасть
отчаяния,
УСИЛИЯ много не надо,
А ты попробуй ИГРАТЬ
с звездами НЕБА!
Негоже с образ делать образы,
Делать икону из игл - это мрак.
К Богу поклоны, где не в состоянии врачи,
нас грешных прости - я бы не поверил этой Вере.
В какой степени
из них больше калека:
или тот, кто не в состоянии без лекарств,
или тот, кто укорачивает жизнь себе
градусами и граммами,
Считая притон храмом,
а под утро нанесет глубоких ножевых ран
с летальным эффектом в состоянии аффекта
не в том месте, не в то время ?!
Забыл Бог о нас,
прогнав из рая и на земле не вгомонившы ...
Мы Богу дети, продолжаем дурачиться,
нас не остановить
и, продолжая идти уже стоптанные дорожке,
Вавилонской башней мы мечтаем бесконечно ...
ЛЮДИ-ИНВАЛИДЫ,
БОЛЕЗНИ И беды,
А бороться надо УМЕТЬ -
ДАЖЕ ЗДОРОВЫМ
НЕ ХУЖЕ.
ПИШИТЕ СТИХИ В ВРЕМЕНА НОСТАЛЬГИЙ,
Не собирает В ДУШЕ НАВОЗ,
Сохраняет надежду К ЛУЧШЕМУ,
ПРОДИРАЙТЕСЬ через чащу
Положить голову в пасть
отчаяния,
УСИЛИЯ МНОГО не надо
А ты попробуй ИГРАТЬ
с звездами НЕБА!
Автор Тарас Пасимок (AS_TAR)
поели, поспали, запили компотом
не одним ртом ...
Хватит!
В пота по туннелю
от входа к выходу
черпай себе выгоду
в любой момент,
пока тело и разум не убиты,
пока есть смысл,
я стою в полный рост
над недугами не первый и не во второй туго,
а с моста в воду - легче ...
Лучше ломать стены головой,
утром быть готовым к бою ...
В папирусах
человеческих ценностей
найдешь себя только без лености ...
ЛЮДИ-ИНВАЛИДЫ,
БОЛЕЗНИ И беды,
И бороться надо УМЕТЬ -
ДАЖЕ ЗДОРОВЫМ
НЕ ХУЖЕ.
ПИШИТЕ СТИХИ В ВРЕМЕНА НАСТАЛЬГИЙ,
Не собирает В ДУШЕ НАВОЗ,
Сохраняет надежду К ЛУЧШЕМУ,
ПРОДИРАЙТЕСЬ через чащу
Положить голову в пасть
отчаяния,
УСИЛИЯ много не надо,
А ты попробуй ИГРАТЬ
с звездами НЕБА!
Негоже с образ делать образы,
Делать икону из игл - это мрак.
К Богу поклоны, где не в состоянии врачи,
нас грешных прости - я бы не поверил этой Вере.
В какой степени
из них больше калека:
или тот, кто не в состоянии без лекарств,
или тот, кто укорачивает жизнь себе
градусами и граммами,
Считая притон храмом,
а под утро нанесет глубоких ножевых ран
с летальным эффектом в состоянии аффекта
не в том месте, не в то время ?!
Забыл Бог о нас,
прогнав из рая и на земле не вгомонившы ...
Мы Богу дети, продолжаем дурачиться,
нас не остановить
и, продолжая идти уже стоптанные дорожке,
Вавилонской башней мы мечтаем бесконечно ...
ЛЮДИ-ИНВАЛИДЫ,
БОЛЕЗНИ И беды,
А бороться надо УМЕТЬ -
ДАЖЕ ЗДОРОВЫМ
НЕ ХУЖЕ.
ПИШИТЕ СТИХИ В ВРЕМЕНА НОСТАЛЬГИЙ,
Не собирает В ДУШЕ НАВОЗ,
Сохраняет надежду К ЛУЧШЕМУ,
ПРОДИРАЙТЕСЬ через чащу
Положить голову в пасть
отчаяния,
УСИЛИЯ МНОГО не надо
А ты попробуй ИГРАТЬ
с звездами НЕБА!
Автор Тарас Пасимок (AS_TAR)