У літню теплу ніч наснився сон мені,
З твоїх сумних очей покотилась сльоза,
Розмова віч-на-віч, і я дав слово тобі,
Подалі від людей, сказала, буду сама.
Поплач... Поплач...
Поплач... Поплач...
Хоч не за мною, але поплач.
З мрійливими зорями, що кохаються світанком там,
Повернусь я один і як завжди ні з чим,
Хвилина радості, а далі смуток, печаль...
Навіщо це мені? Я буду краще, як ти... cам...
Поплач... Поплач...
Поплач... Поплач...
Поплач... Поплач...
Хоч не за мною, але поплач.
In a warm summer night, I had a dream,
A tear rolled from your sad eyes,
Face-to-face conversation, and I gave the floor to you,
Away from people, I said, I'll be alone.
Crying ... Crying ...
Crying ... Crying ...
Not for me, but cry.
With dreamy dawns that love the dawn there,
I'll be back alone and as always with nothing,
A moment of joy, followed by sadness, sadness ...
Why is this to me? I will be better than you ... myself ...
Crying ... Crying ...
Crying ... Crying ...
Crying ... Crying ...
Not for me, but cry.