Гнуй
Люблю я, коли вун пахне, коли го чути на село
Люблю я, коли на ньому співать ситий воробок
Люблю, коли вун гріє, коли вун мнякне у руках
Коли над ним літавуть сови, коли лежить вун на полях
Я люблю гнуй, гнуй, коли вун пахне,
Коли го чути на цілий село
Я люблю гнуй, гнуй, коли на ньому
На ньому співать ситий воробок
Люблю я, коли вун гріє, коли вун мнякне в газдуських руках
Я люблю гнуй, гнуй, гнуй, ей, коли лежить вун на полях
Я люблю сісти на його громаді, далеко видіти з горба
І вупити собі з кертами канчув іервеного вина
Люблю я, коли гноять ним зимлю, я зимлю люблю, погноєну ним
Коли в руках, руках го тримлю — я знам, же я є тої зимлі син
Bend down
I love when the vine smells when they hear the village
I love, when on it sings a rich fororate
I love when the vine gets warm when the vine is in my hands
When owls are flying over him, when the vine is in the fields
I love depression, bend, when the smell of the vine
When he heard the whole village
I love depression, bend, when on it
It sings a sophisticated spell
I love when the vine gets warm when the vine is going away in the gas hands
I love depression, bend, bend, to her, when the vine is in the fields
I love to sit in his community, to see far from the hump
And he drank himself with the kings of canvas of wine
I love it, when I drive it to winter, I love the winter, I pogonen it
When in hands, hands of th year - I know, but I am that winter son