Чому не спиш, скажи, про що твої думки?
Коли сни ображено стукають у шибку.
До світанку їх не пустиш, зачинивши замки,
До світанку, який не наступить так швидко.
Адже коли буваєш зайвою сама собі,
Так довго тягнуться, оці години смутку.
Ти хочеш піти геть не лишаючи слідів
Закутавшись у відчай, немов в холодну куртку.
Чому сумуєш скажи, ти скажеш: просто так,
Просто, без причини, просто тобі сумно.
Хоча на справді, ця холодна пустота
Пронизуе все тіло без жальним струмом.
Ти знову плачешь, знову тамуєш біль.
І як же, погано, коли усім начхати
І все, що є - спогади як чорно-білий фільм,
Якій вкотре, не дають спокійно спати.
Немає сил немає так важко йти на самоті
Не знаєш ти не знаєш Хто зможе допомогти
Але не одна, ти не одна, з тобою Той Хто завжди
Де б не була ти не була, Він зможе допомогти.
І де ж та правда, що як вода необхідна,
Коли так легко заблукати, в голові пустеля.
Здаеться, все, що є в комнаті стіни блідні
Два треки на повторі і холодні білі стелі.
А все, що лишилось у тебе в середині -
Це дрібні уламки мрії розбиті, як скло,
Що болюче ріже душу, як тонку тканину,
Вбиваючи цим в ній все світло і тепло.
Ти думаешь все втрачено і ти на самоті,
Задихаючись, пустила все на самотік.
В твоїх очах тане іній, на душі зима,
Мовчить телефон, лишилась зовсім одна.
Але з тобою проручь Той Хто тебе тримає!
Він не там, чуєш, не біля зір.
Він так близько, поруч тут, він промовляє: вихід є, вихід є, ти лиш повір!(Лиш повір!)
Приспів.
Знаю, розумію, іноді складно буває,
Коли серце розбите, серце - місто руїн.
Та серед них стоїть Той, Хто промовляе:
Все буде добре, ти лиш повір!
Йому також боліло, коли боліло тобі,
І Він також плакав, коли плакала ти.
Серед руїн твого серця стоїть Він,
Той Хто любить і хоче допомогти.
Утемряві без виходів, Він стане твоїм Світлом!
Лише дозволиш ти Він стане твоїм вітром!
Ти лиш довірся і підіймай свої вітрила!
Лище довірся і Він стане твоїм Дивом! (Дивом)
Приспів. – 2 р.
Why don't you sleep, what is your opinion?
When dreams are struck they knock on the glass.
You won't let them in until dawn by closing the locks,
Until the dawn, which will not come so soon.
After all, when you are superfluous to yourself,
It's been a long time, these hours of sadness.
You want to go away without leaving a trace
Wrapped in despair, like a cold jacket.
Why do you miss say, you say: just like that,
Simply, for no reason, you're just sad.
Although in reality, this cold void
It permeates the whole body without any regret.
You're crying again, you're healing the pain again.
And how bad is it when we all sneeze
And all that is is memories as a black and white movie,
Which, again, is not allowed to sleep peacefully.
No power is not so difficult to go alone
You don't know You don't know Who can help
But not one, you are not alone, with you He Who is always
Wherever you are, He can help.
And where is the truth that water is needed,
When it's so easy to get lost in the head of the desert.
Everything in the room seems to be pale
Two tracks on repeat and cold white ceilings.
And all that is left in the middle of you -
These are tiny fragments of dreams shattered like glass,
That painful cuts the soul like a thin cloth,
Killing it all light and warmth.
You think everything is lost and you are alone,
Panting, she let everything go by herself.
In your eyes the frost melts, in the soul winter,
The phone is silent, only one is left.
But let the One who holds you hold you.
He's not there, you hear, not near the stars.
He is so close, here he is saying: there is a way out, there is a way out, you are only a believer!
Refrain.
I know, I understand, sometimes it's hard
When the heart is broken, the heart is a city of ruins.
But among them is the one who says:
Everything will be fine, you just believe it!
He also hurt when it hurt,
And He also wept when you wept.
Among the ruins of your heart is He,
One who loves and wants to help.
Out of darkness without exits, He will be your Light!
Only let you make it become your wind!
You just trust and raise your sails!
Trust more and He will be your Miracle! (By miracle)
Refrain. - 2 years