Згадую твої зелені очі
Світять вони, як зоря серед ночі
Душу і тіло мені зігрівають
Та ніколи мене не лишають
Згадую твою пісню ранкову
Яку ти співала так гарно, казково
Яку я в собі навік заховаю
Як далі так жити я досі не знаю
Згадую твою посмішку, люба
Від неї ставало світліше довкола
Життя я віддав би, побачити знову
Ту посмішку милу, ту посмішку любу
Згадаю твої теплі слова
Ми були наче справжня сім'я
Серце моє це все розриває
Адже тепер тебе зі мною немає
Але так буває на світі
Втрачаєш кохану людину
Не знаєш куди себе діти
Смуток, розчарування
Він забрав її
Забрав просто так
Живеш лише спогадами
Не знаєш що далі робити
Нема тебе на цьому світі
Ти була для мене єдина
Що далі робити
Як мені без тебе жити
Пам'ятаю твої очі зелені
Пісню ранкову
Посмішку милу
Твої слова я навік закарбую
У серці своєму, у серці своєму
Вспоминаю твои зеленые глаза
Светят они, как звезда в ночи
Душа и тело мне согревают
И никогда меня не оставляют
Вспоминаю твою песню утреннюю
Которую ты пела так хорошо, сказочно
Которую я в себе навек спрячу
Как дальше так жить я до сих пор не знаю
Вспоминаю твою улыбку, дорогая
От нее становилось светлее вокруг
Жизнь я отдал бы, увидеть снова
Ту улыбку милую, ту улыбку любую
Упомяну твои теплые слова
Мы были как настоящая семья
Сердце мое это все разрывает
Ведь теперь тебя со мной нет
Но так бывает на свете
Теряешь любимого человека
Не знаешь куда себя деть
Грусть, разочарование
Он забрал ее
Забрал просто так
Живешь только воспоминаниями
Не знаешь что делать дальше
Нету тебя в этом мире
Ты была для меня единственная
Что дальше делать
Как мне жить без тебя
Помню твои глаза зеленые
песню утреннюю
улыбку милую
Твои слова я навек запечатлею
В сердце своем, в сердце своем