Коли стоїш на краю безодні
І дивишся в її чорну пащу
Ти розумієш, що сьогодні
Ти не повернешся нізащо
Розчинися в повітрі
Пройдуть всі образи
І з подихом вітру
Вступи в безодню одразу
Немає сенсу обертатись
І оглядатися в минуле
Лише потрібно постаратись
Щоб тебе ще не забули
Розчинися в повітрі
Пройдуть всі образи
І з подихом вітру
Вступи в безодню одразу
Якщо про тебе пам'ять зникне
Не буде більш кому згадати
Ніхто до цього ще не звикнув
А хто захоче пропадати?                        
                      
                      
					  						  Когда вы стоите на краю пропасти 
И посмотри в ее черный рот 
Вы понимаете, что сегодня 
Ты не вернешься ни за что 
Растворять в воздухе 
Все изображения пройдут 
И с дыханием ветра 
Введите пропасть сразу 
Нет смысла поворачиваться 
И посмотри в прошлое 
Тебе просто нужно попробовать 
Так что вы еще не забыты 
Растворять в воздухе 
Все изображения пройдут 
И с дыханием ветра 
Введите пропасть сразу 
Если память исчезнет о вас 
Больше не будет упоминаться 
Никто еще не привык к этому 
А кто хочет исчезнуть?