Коли стоїш на краю безодні
І дивишся в її чорну пащу
Ти розумієш, що сьогодні
Ти не повернешся нізащо
Розчинися в повітрі
Пройдуть всі образи
І з подихом вітру
Вступи в безодню одразу
Немає сенсу обертатись
І оглядатися в минуле
Лише потрібно постаратись
Щоб тебе ще не забули
Розчинися в повітрі
Пройдуть всі образи
І з подихом вітру
Вступи в безодню одразу
Якщо про тебе пам'ять зникне
Не буде більш кому згадати
Ніхто до цього ще не звикнув
А хто захоче пропадати?
Когда вы стоите на краю пропасти
И посмотри в ее черный рот
Вы понимаете, что сегодня
Ты не вернешься ни за что
Растворять в воздухе
Все изображения пройдут
И с дыханием ветра
Введите пропасть сразу
Нет смысла поворачиваться
И посмотри в прошлое
Тебе просто нужно попробовать
Так что вы еще не забыты
Растворять в воздухе
Все изображения пройдут
И с дыханием ветра
Введите пропасть сразу
Если память исчезнет о вас
Больше не будет упоминаться
Никто еще не привык к этому
А кто хочет исчезнуть?