Літо любило нас, всюди чувся легкий джаз. А вечорами хаос. Пробували, що могли, ми ж такі молоді. Час робити помилки. Танцювали всю ніч, пліч о пліч. Зустрічали світанки випадкові коханці. Любов на одну мить. А ми не зупинялись, просто не могли. Бо ми ніколи вже не будемо такими. Любили, кохали і довели. Що вже ніколи ми не будемо такими. Такі молоді, такі молоді. Такі молоді... Такі молоді, такі молоді. Такі молоді... Плутали ночі-дні, кожен день вихідний. Щасливі, хоч і на нулі, на нулі. Знали всі, знали все і було байдуже вже. Куди вечір занесе. Танцювали всю ніч, пліч о пліч. И вже музика, світло, та непомітно. Час пролетів вмить. А ми не зупинялись, просто не могли. Бо ми николи вже не будемо такими. Любили, кохали, и довели. Що вже ніколи ми не будемо такими. Такі молоді, такі молоді. Такі молоді... Такі молоді, такі молоді. Такі молоді...(х2)
Саммер любил нас, везде слышат легкий джаз. И по вечерам хаос. Мы попробовали, что могли, мы так молоды. Время совершать ошибки. Они танцевали всю ночь, бок о бок. Рассвет приветствовал случайные любовники. Любовь на мгновение. И мы не остановились, мы просто не могли. Потому что мы никогда не будем такими. Они любили, любили и доказали. То, что мы никогда не будем такими. Такие молодые люди, такие молодые люди. Такие молодые люди ... такие молодые люди, такие молодые люди. Такие молодые люди ... ночи смущены, каждый день - выходной. Счастлив, хотя в нуле, в ноль. Все знали, все знали и были равнодушны. Куда пойдет вечер. Они танцевали всю ночь, бок о бок. И уже музыка, свет и незамеченная. Время сразу пролетело. И мы не остановились, мы просто не могли. Потому что мы больше не будем такими. Они любили, любили и доказали. То, что мы никогда не будем такими. Такие молодые люди, такие молодые люди. Такие молодые люди ... такие молодые люди, такие молодые люди. Такой молодой ... (x2)